Олександр Редич , голова Ірпінської міської організації УНР
Результати порівняльного аналізу соціально-економічного розвитку міст обласного підпорядкування Київської області
Аналіз соціально-економічного розвитку міст обласного підпорядкування Київської показує відставання Ірпеня від найближчих конкурентів «супутників» столиці (Бориспіль, Бровари, Буча) по таким порівняльним показникам як:
1) Інвестиції в основний капітал (4563 грн. в розрахунку на одну особу у Ірпені, при 9799 по області та 14985 – у Борисполі, 5708-у Броварах);
2) Введення в експлуатацію житла у містах (578,8 м2 на 1000 осіб у Ірпені, 1158,5 – у Бучі, 747,9 – у Броварах, 875,8 – у Борисполі);
3) Кількість збудованих квартир (1,82 кв. на 1000 нас. у Ірпені, 10,9 – у Бучі, 9,3 – у Броварах, 11,7 – у Борисполі, 4,5 – по області);
4) Роздрібний товарообіг (4612 грн. у розрахунку на одну особу у Ірпені, 6467 грн. у Бучі, 5530 грн. у Броварах, 19211 грн. у Борисполі);
5) Забезпеченість населення житлом по містах (19,6 м2 загальної площі у середньому на одну особу в Ірпені, 21, 7 м2 – у Бучі, 22,4–у Броварах, 24,1 м2 - у Борисполі, 25 м2 – по області*.
*Дані Головного управління статистики у Київській області за 2008 р.
Для аналізу були вибрані 10 порівняльних показників, що характеризують інвестиційну діяльність, вирішення житлових проблем, рівень роздрібного товарообігу, зайнятість тощо. Із такими показниками Ірпінь увійшов у кризовий 2009-й рік.
Наведений у Табл. 1 інтегральний показник соціально-економічного розвитку міст розрахований на основі методу нормування, тобто приведення усіх значень у діапазон «0»-«1» та подальшим їх сумуванням. Максимальне значення інтегрального показника для найбільш успішного міста могло б прийняти значення «10». Для Ірпеня значення інтегрального показника має значення 4,76 і, як видно із діаграми (Рис.1), він очолює групу відстаючих міст (Ржищів, Березань, П.-Хмельницький, Фастів, Біла Церква), що також мають значення менше «5».
Найкращий сумарний результат соціально-економічного розвитку за вибраними 10-ма показниками у міст: Бориспіль – 7,92, Бровари – 6,53, Славутич – 6,32).
Невизначеність перспектив розвитку м. Ірпінь, як єдиного соціально-економічного комплексу, не можна списувати тільки на кризові явища. Адже місто на сьогодні не має стратегічного проекту, план соціально-економічного розвитку міста не виконується по ключовим показникам щодо покращання умов для ведення бізнесу, інвестицій, відсутній Статут громади. Жителі Ворзеля, Гостомеля уже зараз погодилися б приєднати свої селища до Бучі, а с. Коцюбинське уже майже частина столиці. Отже нас Ірпінчан повинно тривожити те, що місто з часом може опинитись у глибокій соціально-економічній, депресивній ямі. (На сьогодні ми уже знаходимось на шляху до неї).
Міста «суперники» супутники столиці Бровари, Бориспіль, Буча, розташовані на національних магістралях, мають значні земельні ресурси і розвивають галузі, пов’язані із виробництвом, торгівлею, будівництвом, що будуть у майбутньому приносити до місцевих бюджетів значні кошти. (Правда Біла Церква тут виключення. Див Табл. 1)
Історично склалось так, що Ірпінь орієнтується на розвиток міста як рекреаційної зони, тобто міста, що не збирається (за виключенням існуючих підприємств) розширювати промислову зону. Отже місцевій владі та громаді Ірпеня необхідно сформувати своє нове бачення стратегічного розвитку міста. Ірпінь та селища можуть знову стати територією творчості і інтелектуального відпочинку, високо-технологічних безвідходних виробництв. Відродитись як території, де будуть функціонувати виставкові, концертні зали, представлені національні культурологічні спільноти українських (і закордонних!) письменників, композиторів, художників, поетів тощо.
Для розробки такого (або іншого) стратегічного проекту розвитку регіону необхідно залучити до співпраці експертів містобудівників, представників творчості регіону, зацікавити потенційних інвесторів. Проте, все це буде можливо тоді, коли у суспільстві підвищиться довіра між учасниками діалогу, і, у першу чергу, між громадою і та місцевою владою. Для цього найважливішим пріоритетом для сторін повинно стати формування нормативної бази щодо організації консультування громад та місцевих влади по всім життєво важливим питанням .
Круглий стіл «Соціальний діалог як інструмент прийняття рішень», що відбувся в Ірпені 20 квітня скоріше поставив питання ніж дав відповідь щодо вирішення проблем розвитку соціального діалогу в Україні, підвищення якості діяльності місцевих органів самоврядування та рівня соціально-економічного розвитку регіону.
Адже, як зауважив у своєму виступі президент української асоціації якості Петро Калита, якщо в Україні і ведуться розмови про вдосконалення систем державного менеджменту, то тільки формально, маючи на увазі приведення його до вимог стандарту ІСО 9000. Проте і тут Україна у розрахунку на одного мешканця має систем управління якістю за ІСО 9000 у три з половиною рази у порівнянні з Китаєм, у порівнянні з Іспанією – більше ніж у 30 разів, з Італією – більше ніж у 40 раз. Такий стан якості менеджменту відображається на результатах соціально-економічного розвитку України, і, відповідно, на якості соціального захисту різних верств населення.
Отже місцевим громадам потрібно мати механізми незалежного оцінювання показників регіонального розвитку, визначення якості та ефективності діяльності органів місцевого самоврядування, формування пропозицій владним структурам щодо вирішення наявних соціальних проблем.
Перед органами місцевого самоврядування необхідно ставити обґрунтовані питання щодо перспектив збільшення робочих місць, розвитку підприємництва, зайнятості, підвищення інвестиційної привабливості міст та селищ, розвитку соціальної інфраструктури. Вимагати пояснень щодо зниження деяких показників якості життя нижче середніх по області, містам обласного підпорядкування, і навпаки, висловлювати подяку при їх підвищенні. Особливо це актуально зараз – під час глобальної економічної кризи.
Для початку руху вперед необхідно визначиться із стартовими позиціями. Де ми знаходимось? Що у місті є кращим, ніж у інших адміністративних утвореннях? Що спричиняє погіршення якості життя або їх покращання? Що повинно бути нашими орієнтирами як громади міста столичного регіону?
У даній роботі не ставилось завдання робити акценти на причинах такого відставання Ірпеня від найближчих міст супутників столиці. Вони очевидні у загадані вище. Сьогодні громади адміністративних одиниць Приірпіння спільно із місцевими органами влади повинні ще раз проаналізувати ситуацію, систематизувати проблеми та можливі стратегії розвитку. Виробити спільне бачення розвитку Приірпіння як єдиного соціально-економічного комплексу, що орієнтується на людей що живуть і на цій землі, віддають їй свою нерозтрачену любов, потенціал, талант.
Даною публікацією Ірпінська міська організація УНР починає громадський Проект «Моніторинг якості діяльності органів місцевої влади». Даний напрям підтримується Міжнародним Фондом Відродження і у рамках розвитку громадянського суспільства Ірпінська міська організаці УНР планує разом із іншими громадськими організаціями Приірпіння прийняти учать у конкурсі на отримання грантів для його реалізації.
Запрошуємо жителів Приірпіння до участі у Проекті та до обговорення результатів і перспектив соціально-економічного розвитку нашого краю.
Олександр Редич, голова Ірпінської міської організації УНР
Popularity: 3% [?]