Ключовою подію сьогоднішнього дня є прийняття Верховною радою низки законів, які фактично встановлюють в Україні диктаторський режим.
Наявність єдиного активного суб’єкту – Росії – при пасивної позиції всіх інших суб’єктів (режим, опозиція, США, ЄС, громадянське суспільство, олігархи) призводить до того, що реалізується сценарій саме цього активного суб’єкта.
Схоже, що група російських агентів у найближчому колі президента отримала карт-бланш на наведення порядку в Україні за «російським зразком». Ймовірно, це реалізується в рамках «сочинських домовленостей». Всі дії, що відбувається, а саме збільшення фінансування силовиків, психологічна обробка представників спецпідрозділів, залякування активістів і прямий вплив на них через абсурдні судові рішення, пришвидшені процедури прийняття і підписання законів, – аналогічні тим діям, що дещо повільніше відбувалися в Росії і Білорусі.
Зокрема, маємо спрощене зняття недоторканості народних депутатів, фактичну заборону масових зібрань (у тому числі наметів та звукопідсилення), заборону руху автоколонами, зняття анонімності користувачів мобільних телефонів, можливість закриття будь-якого інтернет-ресурсу, заборону друкованих матеріалів, заборону фактично всіх сьогоднішніх форм майданівського протесту, заборону носити будь-яку форму та засоби особистого захисту, спрощення притягнення до відповідальності за «наклеп», заборону збирання інформації про суддів та правоохоронців, скасування необхідності протоколів і повісток, можливість заочного засудження, фактичну заборону громадських об’єднань – і все це в один день.
Зазначимо, що в Росії авторитарний режим забезпечується енергоносіями та значно вищим рівнем розвитку бізнесу – як великого, так і середнього і малого. Вищий рівень життя і доволі низький темп змін на гірше, разом із посиленням гордості росіян за власну країну, зробили такий спосіб придушення громадянського суспільства в Росії ефективним.
Аналогічні ж дії в Україні, що відбуваються стрімко, при погіршенні економічного стану та відсутності потенціалу економічного розвитку, призведуть до дестабілізації і хаосу.
Водночас, слабкість України – зручний момент для прибирання її до рук через традиційний для російської політики сценарій керованого хаосу. Внутрішні проблеми Росії, в тому числі економічні, не є підставою для очікувань, що Росія відмовиться від цієї можливості.
В умовах погіршення економічних перспектив Росії ресурсом для забезпечення стабільності проросійського режиму стане український великий та середній бізнес. Тиск на нього стрімко і суттєво збільшиться, у тому числі на бізнес прибічників чинної влади (адже у них є ресурси, а опозиційний бізнес вже затиснутий).
Зауважимо, що прийняті законодавчі рішення перш за все впливають на громадянське суспільство, а не на опозиційні партії, хоча становлять загрозу і для них, в тому числі для народних депутатів особисто. Але громадянське суспільство фактично попадає під повну заборону. Режим скерований на нейтралізацію незрозумілого для них суб’єкта – громадянського суспільства, що потенційно може становити для нього найбільшу небезпеку.
При цьому досі не з’явилася «точка кристалізації» громадянського суспільства у вигляді договороздатного суб’єкта, який би став центром узгодження інтересів гравців, невдоволених розгортанням подій (в тому числі олігархів, провладних політиків, опозиції, громадських організацій, бізнесу, закордонних гравців тощо).
Отже, режим помітив громадянське суспільство і побачив в ньому небезпеку, заради чого зняв маску законослухняних захисників порядку. В цих умовах необхідно:
Продовжувати роботу з координації і розвитку громадянського суспільства.
Розширювати кількість учасників народного спротиву за рахунок тих, хто досі не був активним прихильником Майдану, але від сьогодні підпав під дію нових законів і опинився під загрозою.
Знайти конституційні шляхи обходу антинародних законів і продовження спротиву.
Парламентська опозиція з початку протестів покладалася на парламентський шлях рішень, але сьогодні всім остаточно зрозуміла неможливість впливати на законодавчий процес.
З’явилася реальна загроза самим опозиційним народним депутатам через позбавлення їх депутатської недоторканості та заочне засудження без свідків і документів за вигадані злочини.
Зазначимо, що маємо в Україні незвичну ситуацію: держава фактично відсутня (режим остаточно втратив державну легітимність в особі останнього органу, що її досі зберіг, – парламенту). Натомість суспільство вже постало. При цьому режим не розуміє компромісів – в його логіці це означає поразку.
Зазначимо, що сьогоднішні події є ляпасом для ЄС і США, які фактично своїми діями та бездіяльністю розв’язали руки режиму у перетворенні на диктатуру.
Історичним аналогом сьогоднішніх подій є опричнина, тобто створення системи державного терору за бандитськими зразками з метою придушення будь-якого спротиву. Дуже швидко опричнина перетворюється на систему вилучення активів в їх найбільших власників, незалежно від їхньої лояльності до режиму. Кінець опричнини настає з появою сильної зовнішньої загрози, якій опричники, що звикли до грабежів та насильства над беззбройним народом, не можуть протистояти.
Це ще не переломний момент кризи. Ситуація буде далі погіршуватися, допоки суспільство не дасть адекватну відсіч.
З повагою, Прес-центр ГОШ
http://www.shtabua.org
https://www.facebook.com/shtabua
https://uk.wikipedia.org/wiki/Громайдан
Інформаційна довідка про ГОШ:
Громадянський оперативний штаб (ГОШ) – недержавне громадське об‘єднання, аналітичний центр.
Мета ГОШ – співпраця з усіма громадськими і політичними силами заради збереження миру, відвернення кровопролиття, мирної передачі влади до рук тих, кого обере народ.
Завдання ГОШ – збір та розповсюдження достовірної, об‘єктивної інформації, аналіз поточної ситуації, розробка сценаріїв розвитку подій. При штабі працює прес-центр Українського республіканського телебачення, а також фахівці-волонтери: стратеги, аналітики, журналісти.
Popularity: 1% [?]