Громадська організація і влада.

Данута Костура

Громадською організацією є об’єднання громадян, створене для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Держава сприяє розвиткові активності та творчої ініціативи громадян, створює рівні умови для діяльності всіх громадських організацій. Спільними для всіх громадських організацій ознаками є принципи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законності і гласності. Громадські організації вільно обирають напрям своєї діяльності.  (Вікіпедія)

Вибрала такий напрямок діяльності і Всеукраїнська позапартійна громадська організація Українська Народна Рада, установчий з’їзд якої відбувся 20 грудня 2009 р. УНР  створена як структура, що покликана об’єднати  національно-патріотичні сили для захисту та розвитку процесів розбудови української державності.

У січні 2010 р були створені первинні структури УНР Приірпіння :  у Коцюбинському осередок очолив  Євген Гуля, у Ворзелі – Данута Костура. Головою Ірпінської загально-міської організації було обрано  Олександра Редича. Бучанську міську організацію очолив Володимир Мартинюк.

Членами ворзельського  осередку УНР є не тільки безпартійні громадяни, а й члени різних партій. Ті, хто небайдужий до українських цінностей, до громадянських свобод і, зокрема, до ворзельських справ. Ми підтримуємо хороші починання, які йдуть з боку влади, залишаючи за собою право критикувати дії, які, на нашу думку, гальмують або йдуть на шкоду суспільству і ворзелянам, зокрема. Пропонуємо своє бачення рішень. Нам приємно, що наша ініціатива з порятунку озера ( зібрані біля 250 підписів дали змогу винести це питання на сесію), була використана теперішньою владою, як вагомий  аргумент у залученні Ворзеля до державної програми очищення водойм.

На жаль, з приходом нової влади, у нас виникли складності з проведенням зборів осередку. Раніше голова осередку писав заяву на ім’я голови селища, отримував добро, узгоджував з директором ЦК «Уварівський дім». Так було і зараз. Проте, на другий день директор по телефону повідомив, що дозвіл анулюється, оскільки це Центр Культури, музей, а не приміщення для зборів. Таким чином було позбавлено заодно прав на зустрічі  ветеранів,  чорнобильців,  козацтва,  фотолюбителів тощо. Така дія з боку влади була б бодай частково виправданою, працюй ЦК на повну потужність. Приміщення, в основному, пустують. Не діють гуртки, курси, стали рідкими творчі вечори, зустрічі з цікавими людьми. У Центрі Культури, в основному, тихо і сумно. Витрати на утримування ЦК «Уварівський дім» за минулий рік обійшлися  селищу (а значить нам всім) у 289,1тис. грн. Недешеве задоволення, якщо приміщення незадіяні.( І до слова, хоча, напевно, воно викличе багато «праведних» обурень: Чи так конче було потрібно надавати найсвітлішу, найбільшу кімнату на другому поверсі для експозиції про ворзельське підпілля? Відкривають її тільки для рідких замовних екскурсій. Наскільки ефективнішою була б ця кімната для дітей, або ж  круглих столів, камерних зустрічей, тощо).

Наш осередок після відмови, не володіючи коштами, щоб винайняти якесь приміщення для своїх зборів, перейшов зимою  на телефонне і особисте спілкування ( До речі, Вісник ми видаємо , спираючись виключно на ентузіазм і внески членів УНР).

Ще один із закидів до діючої влади – нерозуміння нею сучасних реалій. За минулого Президента ми стали вільнішими, до багатьох прийшло усвідомлення своєї національної і громадянської гідності. Ми зрозуміли наскільки важливими для суспільства є відкритість , можливість отримати інформацію з різних джерел.

Одним із таких джерел є і наш Вісник. Ми, по змозі, старалися освітити для ворзелян і перебіг сесій, керуючись правом, наданим нам прийнятим ворзельською владою у 2007 р. Статутом ( ворзельською конституцією).  Серед прав, прописаних там є, зокрема, і таке:

–           Участь у роботі органів місцевого самоврядування  –  мешканці селища мають право бути присутніми на відкритих засіданнях селищної ради, виконкому, комісіях, а також виступити згідно з регламентом роботи селищної ради.

На жаль, депутати чи то забули чи, взагалі, не знали про існування такого документу.  Бо не відреагували належним чином на чергову , відірвану від реалій заяву свого неспокійного колеги. У якій згадувалося і прізвище автора.  – Ні, вашого прізвища там не має , – сказала секретар селищної ради, коли я захотіла ознайомитись із написаним , оскільки не була присутня на сесії. А творіння депутата у неї десь загубилося. Порадила звернутися до голови регламентної комісії. Він твердо, впевнено і витієвато говорив про приписи, які збираються прийняти для представників преси. От так. Не більше, не менше. Заяви депутата він не мав, порадив звернутися до секретаря селищної ради.

На все це можна було б і не звертати уваги. Але подібні заяви будуть множитися, якщо самі депутати не будуть реагувати на них належним чином. При умові, що вивчать закони, які приймали самі ж вони ( зокрема і дещо неадекватний  депутат) чи їх попередники.

Громадські організації, якщо вони діють у законних рамках, великий набуток будь-якої держави. Вони, як лакмусовий папірець, показують ступінь задіяності громадян у суспільному житті держави, є її барометрами.

Данута Костура , голова ворзельського осередку УНР

 

 

Popularity: 5% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code