Де закінчують життя використані елементи живлення і ртутні лампи?

Данута КОСТУРА

Українці пройнялись небезпекою від неутилізованих батарейок і почали їх збирати докупи. Відносять вживані батарейки у пункти збору – а це магазини, бібліотеки, школи, під’їзди житлових будинків. Все це завдяки волонтерам, громадським організаціям, соціально-відповідальному бізнесу. Добре. Але яка подальша доля зібраних батарейок?

Багато хто зі збирачів впевнено відповідає, що батарейки утилізують, вилучаючи шкідливі речовини на львівському заводі «Аргентум». Спростували цю думку екологи міжнародної організації «Екологія. Право. Людина» на семінарі «Реформи з охорони довкілля – інвестиція у майбутнє», які проводив Реанімаційний Пакет Реформ для регіональних журналістів.

Безпечна утилізація вживаних батарейок занадто серйозна і дорога справа, яка вимагає особливого підходу. А у львівського заводу не ті потужності. В Європі функціонують 12 заводів, які проводять глибоку переробку батарейок. Але щоб вони взялись за українські батарейки, потрібно виконати жорсткі умови транспортування, пройти низку процедур і заплатити заводу за переробку близько 380 євро за тону.

Що зроблено у Львові

У Львові підійшли до цього питання впритул. Директор департаменту містобудування Сергій Коровайник розказав, що зараз проводяться перемовини з польським підприємством компанії «Recupyl», яка має свої заводи у багатьох країнах світу.

” Є попередня домовленість щодо утилізації на двох польських заводах 15 тон батарейок, які вже назбирали у Львові.

Зараз говоримо з поляками про ціну перевезення і про ціну утилізації. Йде процес погодження документів, щоб пройти митний контроль. Все буде робитися за рахунок міста.

Найкраще передавати батарейки сортовані. Зараз хочемо запустити сортувальну лінію, уточнюємо її параметри, визначаємось з приміщенням. З введенням сортувальної лінії, утилізація батарейок буде обходитися нам дешевше», – повідомив пан Коровайник.

Львівський посадовець підкреслив, що прийняття закону щодо утилізації відпрацьованих батарейок регулював би весь процес утилізації. Наразі закон напрацьований, але ще не прийнятий.

Не всі види батарейок «Recupyl» може переробити на своєму заводі у Польщі, найближчому по відстані до України (що теж впливає на вартість утилізації). Завод переробляє цинкові, лужні та сольові батарейки. Літій-іонні батарейки переробляються у французькому «Recupyl».

 

Як долучаються до утилізації батарейок громадські організації

Нині особливо активною на цьому полі є Всеукраїнська екологічна організація «Батарейки, здавайтеся!». Організували її троє молодих IT-працівники з Дніпра. Нині – це розгалужена волонтерська структура з 1500 пунктами прийому батарейок.

Спочатку батарейки відправляли у Львів, але коли завод «Аргентум» оголосив про свою збитковість, батарейки почали складувати. Вивчаючи європейський досвід, зрозуміли, що за переробку потрібно платити. І це можна зробити, заклавши ціну переробки у ціну нових батарейок. Тоді відповідальність за збір і переробку нестимуть виробники батарейок.

Домовились з імпортерами батарейок в Україні GP, Varta, Duracell про фінансування переробки українських батарейок у Європі. А ще потрібно транспортувати їх. Це вимагає багатьох узгоджень з різними інстанціями. Потрібні кошти і для спеціальних контейнерів.

Зараз, за словами волонтерки Аліни Клюєвої, на складах організації «Батарейки, здавайтесь!» зберігається близько 50 тон батарейок (у Дніпрі – 20 тон, Чернігові – 3 тони, Харкові – 2 тони, тощо).

Екологічна організація активно вивчає європейський досвід утилізації батарейок, співпрацює з законотворцями, залучає до цієї справи нових волонтерів, а разом з ними і волонтерські кошти, які необхідні для їх транспортування на заводи Європи.

А як йдуть справи з утилізацією люмінесцентних ламп?

На семінарі «Реформи з охорони довкілля – інвестиція у майбутнє» екологи розказали про поступ у переробці ламп, який здійснений у Львові та про виклики, які постали з його введенням. Там за кошти європейських інституцій та частково Львівської міської ради збудований завод по їх утилізації.

Лінія переробки обійшлася європейцям у півмільйона євро. Її виготовила шведська фірма «MRT».

«Шведська установка безвідходна. Проводила перемовини щодо побудови львівської лінії з переробки ртутних ламп ГО «Екологічні ініціативи», якою керував Олег Гладчук. Підприємство було здане у 2015, але не було ліцензійних умов, затверджених Мінприродою. Щоб відкрити його швидко, у міністерстві вимагали величезного хабаря у 50 тис доларів. У результаті отримали ліцензію законним способом за 1300 грн , але через півтора року головного болю», – каже експерт «Екологія. Право. Людина » Катерина Норенко.

Експерт розказує, що зараз написаний рамковий закон про відходи, де буде прописана розширена відповідальність виробника за принципом – платить забруднювач. Робота над законопроектами «Про відходи», «Про батарейки, батареї та акумулятори», «Про відходи електричного та електронного обладнання» буде відновлена тільки восени.

«Якщо бути оптимістом, то до кінця року законопроекти вже будуть на обговоренні у комітеті ВРУ з питань екологічної політики», – коментує ситуацію Катерина Норенко.

Розмовляємо з директором заводу ДП «Боднарівка» Ольгою Лавною.

Лінія переробки обійшлася європейцям у півмільйона євро. Місто, зі свого боку, виділило кошти на реконструкцію цеху на території ТЕЦ-2.

В Україні аналогічних ліній переробки немає.

«Ми декларуємо себе як відкрите підприємство – для бажаючих проводимо екскурсії, де показуємо весь процес переробки енергоощадних ламп. Випаровувань ртуті та її викиду в атмосферу не має. Маємо прилади, якими щодня заміряємо чи є випари ртуті. Ртуть скраплюється в абсолютно герметично закритій колбі. Колба розрахована на 5 років утилізації ламп», – говорить Ольга Лавна.

Директор скаржиться, що на повну потужність підприємство не працює, бо в Україні є багато приватних підприємств, які збирають лампочки і декларують, що вони їх утилізують. Але на їх підприємства не просто зайти людям, які цікавлять цим процесом. Є нездорова конкуренція, бо ці підприємства дуже занижують ціну на переробку. З цього приводу ДП «Боднарівка» навіть писало листи в різні інстанції. Лінія може переробляти до 4,5 тис енергоощадних ламп у день.

Але спостерігається відрадна тенденція – все більше підприємств, які здають використані лампи, віддають перевагу саме «Боднарівці» через її відкритість та екологічність. Оскільки вони хочуть мати впевненість, що лампи дійсно перероблені і нікуди не викинуті.

Трохи цифр

Для мешканців Львова утилізація ламп – безкоштовна.

Вони можуть віднести використані лампи до спеціальних еко-бусів, які зупиняються у затверджених місцях за графіком. Останнім часом їх кількість значно збільшилася.

Цю програму фінансує міський бюджет.

Деякі невеликі підприємства звертаються до заводу напряму.

Одна енергозберігаюча лампа обходиться їм у 3,99 грн , трубчаста – 4,99 грн. Розмір не має значення. Ціна затверджена сесією міської ради.

Якщо впродовж минулого року «Боднарівка» обслужила 140 юридичних осіб, від яких отримала на утилізацію 187 900 ламп, то вже за перше півріччя на завод надійшло 121 800 ламп від юридичних осіб.

Щодо населення, то за це півріччя люди здали 8 900 ламп та 330 термометрів, які вийшли з ладу.

За словами директора заводу «Боднарівка» Ольги Лавни, зараз завод розширює свої площі на цій же території ТЕЦ-2. Підприємство взяло в оренду другу частину цеху. Там планується відкрити сортувальну лінію для використаних батарейок. З цього приводу йдуть перемовини з Польщею. Готуються документи, які будуть подавати міністерству.

Щодо ціни на утилізацію батарейок, то попередня ціна – 300 євро за тону. Плюс транспортування. Знайшли вже перевізника, який готовий переправити батарейки.

Данута КОСТУРА

 

Popularity: 2% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code