Данута КОСТУРА
газета “Західне передмістя Києва” №15
Речі, які не перестають дивувати: зоряне небо наді мною і внутрішній закон у мені.
Еммануїл КАНТ
Саме про внутрішній закон, написаний на скрижалях наших душ говорила Наталія ОКОЛІТЕНКО, письменниця, журналістка, доктор біологічних наук, представляючи свою книгу «Рось-Марія»на зустрічі з читачами в Ірпінській міській бібліотеці. Книга цьогоріч висувалася на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.
Герой її історичної повісті художник Іван СОШЕНКО.
«Мій іскрений друже» – так звертався до нього у листах Тарас ШЕВЧЕНКО. Саме завдяки Іванові Сошенку Тарас отримав волю, а з нею можливість навчатися живопису. А, згодом, коли у запитаного в модних петербурзьких салонах новоспеченого денді пішла від успіхів голова обертом, саме Сошенко опустив Шевченка на землю: «Пам’ятай звідки ти вийшов». Спочатку Сошенко не сприймав його поезій, вважаючи їх другорядними по відношенню до малярства. Проте саме йому довірив Шевченко свої заборонені вірші.
Через проблеми з легенями Іван Сошенко змушений був залишити Петербург з його важким кліматом і повернутися додому, в Україну. Працював вчителем малювання у Ніжині, Немирові. Підробляв малюванням ікон, робив копії з відомих картин. Доля подарувала йому віддану дружину Марцеліну. Вона взяла на себе непросту ношу відповідальності за талант свого чоловіка.
Згодом вони переїжджають у Київ, де впродовж 20 років Сошенко викладав живопис у 2-й київській гімназії, малював жанрові картини, портрети історичних діячів. Київський період був найбільш вдалим у їх житті.
Народився художник у 1807 р у Богуславі. У 13 років почав навчатися у іконописця Івана ПРЕВЛОЦЬКОГО, у якого згодом навчався і Тарас Шевченко. Наслухавшись розповідей про Петербурзьку Академію Наук, поступив туди на навчання.
До нас дійшло небагато творів художника. Всього декілька робіт Івана Сошенка можна побачити в Національному музеї українського мистецтва та музеї Тараса Шевченка. На його могилі у Корсуні, де він помер у 1876 році, їдучи до рідного Богуслава, стоїть надгробок . У Богуславі збереглася хата, у якій Сошенко народився. Там зараз музей.
Іван Сошенко був цілісною особистістю, з загостреним відчуттям справедливості, моральності. Був на рідкість доброю людиною. Від природи несміливий, він ставав «залізним», коли йшлося про моральні істини, чи де треба було когось захистити. « Без таких людей світ би самознищився » – сказала Наталія Околітенко наприкінці своєї розповіді.
Леонід ЗАКОРДОНЕЦЬ назвав твір людяним, справедливим, реальним. Неоніла ВИСОЦЬКА підкреслила, що Сошенко у повісті виведений незвичайно – живий, оригінальний. Своїми враженнями від твору поділилися інші письменники.
Викладач української мови та літератури ірпінського економічного коледжу Тамара МАНЗЮК привела своїх студентів. Майбутні працівники банківської сфери напрочуд уважно слухали яскравий виступ Наталії Околітенко.
А потім засипали її питаннями, серед яких першим була просьба пояснити назву повісті «Рось – Марія». Наталія Околітенко розказала, що свого часу записувала народні заклинання, серед яких було «Рось- Марія». Його промовляють при переляку, водячи яйцем по активним точкам хребта. Тут поєдналося ім’я Божої Матері з річкою Рось, яка протікає через Богуслав. А ще були такі: – Звідки черпаєте натхнення? Коли відчули потяг до написання? Кому віддаєте перевагу – Марії МАТІОС чи Оксані ЗАБУЖКО? Що порадили б початківцям?
– Пишіть. Творчість освітлює життя – відповіла, зокрема, на останнє питання письменниця.
Про автора. Наталя Околітенко народилася у Ніжині у 1939 році. Закінчила біологічний факультет Київського державного університету. Працювала вчителем, кореспондентом, редактором у різних видавництвах, є постійним автором журналу «Жінка».
Друкуватись почала ще навчаючись у шостому класі. Зараз у її доробку 16 книг художньої прози, 8 науково-художньої, 3 монографії.
Прагнучи внутрішньої свободи, відмовилась стати членом партії, від співпраці з КДБ. Найголовнішою для Наталії Околітенко, за її словами, є радість від творчості.
Данута КОСТУРА
no images were found
Popularity: 5% [?]