Літо у «Променистому»

Данута КОСТУРА

Нещодавно випала нагода побувати у дитячому таборі «Променистий», що у Бучі. Це один, здається, з трьох таборів, які зараз діють у місті. На 8 га ( з 14,5) в основному, дубового лісу розмістилися  5 двоповерхових корпусів та великий корпус з їдальнею, актовою залою. Тут все строго, можливо тому, що заклад підпорядкований МВС. Батьки можуть приїжджати лише по неділях. Вхід в корпуси, їдальню їм заборонений.

З дітьми активно займаються вихователі, як я зрозуміла, студенти Національного педагогічного університету  імені Драгоманова. Саме завдяки вихователям  батьки змогли побачити як співають, танцюють, демонструють свої моделі одягу їхні діти.

Особливою родзинкою було марширування роїв. Це елементи з Всеукраїнської  дитячо-юнацької військово – патріотичної  гри «Джура». Деякі рої демонстрували неабияку вправність, перегруповуючись у строю  під злагоджене декламування гасел.  Кожен рій мав свою назву та самотужки зроблений і розмальований прапор.

Путівки у табір можна було придбати і батькам, які не мають відношення до МВС.

Мабуть єдине, що дещо неприємно здивувало – це російська мова вожатих  у спілкуванні з дітьми. А якщо вихователі нею спілкуються, то спілкуються і діти. В результаті – тотальне російськомовне середовище. Діти, які звикли спілкуватися українською, виглядають білими воронами. І це тоді, коли стільки сил кинуто державою, щоб привернути українських громадян  до державної мови.

Не думаю, що батьки протестували би, коли б їхні діти на ці дні занурилися в україномовне середовище.  І тут питання до тих працівників, які формують команди вихователів. Чи нагадують вони молодим людям про  мовний штрих у їх майбутньому спілкуванні з дітьми?

І це не тільки у таборі «Променистий». Політика ігнорування української мови у дитячих позаміських таборах ведеться впродовж усіх років. Маю можливість спостерігати за цим «феноменом» щонайменше з десяток років. Здавалося б, що за останні роки ті, хто відповідає за формування мовного середовища, зокрема,  у дитячих таборах отямляться. На жаль, ні. Подібно, вони ще з  більшим азартом взялися за таке звичне для них витіснення української мови на узбіччя.

З позитивного  слід відзначити,  що дітям було весело, вони  постійно і цікаво  зайняті та задоволені відпочинком.

Данута КОСТУРА

Popularity: 3% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code