Данута КОСТУРА

У неділю 27 вересня на території понищеного Будинку творчості композиторів «Ворзель» звучала музика. Тут стартувала акція «Ворзель-Марафон», покликана привернути увагу громадськості до катастрофічного стану цього унікального місця в Україні.

Захід вийшов креативним, цікавим, різноплановим. Присутні подивилися фільм, де відомі композитори діляться спогадами про своє перебування у БТК, говорять про його особливу цінність як культурного вогнища. Після фільму всі пішли до приватного музею української музики XX століття. Його кілька років тому створила колишній директор БТК Олена Куц. Вона й проводила екскурсію. Паралельно у затишному дворі музею молоді поети читали свої вірші. А потім на полянці біля адмінкорпусу композитори( і не тільки) висаджували молоді деревця. Звучала жива музика. Пісні часів першої «Червоної рути» виконав Сергій Шишкін, повернувши тих, хто пам’ятав, у благословенні часи національного відродження. Саксофон  Василя Карапульки звучав невимовно гарно серед ворзельських сосен, як і скрипка Іванни Ворошилюк. Долучився також до концерту ворзельський ансамбль української пісні «Перевесло».

Організатори надали можливість присутнім за благодійні внески взяти з собою пакети запашних яблук із композиторського саду, брати участь в аукціонах.  У результаті в скриньці для пожертв було акумульовано більше двох тисяч гривень.

У правлінні Спілки композиторів не нарадуються, що зуміли вмовити композитора Євгена Петриченка стати новим директором БТК. Євген Петриченко – вимушений переселенець з Донецька. Вдома залишив викладання у консерваторії, налагоджений побут і виїхав з міста разом з дружиною, теж творчою особистістю. Він був ініціатором круглого  столу з порятунку Будинку, організовував суботники з прибирання території й понищених будівель. А згодом народилась ідея – провести марафон у рамках щорічного фестивалю, двадцять шостого за своїм рахунком, «Київ Музик Фест», щоб привернути увагу творчої спільноти, громадськості, меценатів до катастрофічного стану унікального місця, яким є ворзельський Будинок творчості.

Було створено фільм, у якому композитори розказують, чим для них був і досі є Будинок. І чим він був для всієї України.

Секретар правління Національної спілки  композиторів України, голова Київської організації НСКУ Ганна Гаврилець вважає, що це свого роду намолене мовою звуків місце, де сконцентрована енергія всієї музичної культури України. Вона вважає, що свої кращі твори написала саме тут, у Ворзелі. О четвертій ранку її будив пташиний хор, «і ти захлинаєшся від цієї музики, прогулюєшся і згодом поринаєш у свою стихію творчості» і якщо музи прилітають, то вони прилітають у Ворзель. І те, що сталося з Будинком  у 2014 році – це національна ганьба.

Олександра Олійник, секретар НСКУ закликала зберегти «духовну державу, яка називається Ворзель». Заслужений журналіст України, донька народного артиста України, Героя України Олександра Білаша Олеся Білаш сказала, що Ворзель був для її батька тихою бухтою, де були створені одні з найкращих його пісень. У фільмі діляться спогадами й розмірковують про сьогодення ще багато відомих композиторів.

Ті, хто бачив у якому стані була актова зала, адмінкорпус подумки аплодував директору. Він, залучивши в основному кілька сімей переселенців, які проживають разом з ним у санаторії «Перемога», навели порядок у приміщенні. У залі розвісили малюнки дітей з місцевого садочка. Малюнки відтягнули на себе увагу від розбитих дверей, завішаних ряднинами.

На запитання чи задоволений він першим днем заходу, пан Євген відповів ствердно. «Все, що заплановано ми зробили, особливо враховуючи наші можливості. Перш за все хотілось привернути увагу до Будинку. Прийшло багато людей. Було телебачення. Попереду  – київські сцени, де будуть виступати учасники «Київ Музик Фест». Там теж привертатиметься увага до БТК».

Він, зокрема, подякував Всеукраїнському благодійному фонду «Зірки та зіроньки», ворзелянину Сергію Білявському за велику допомогу у проведенні ворзельської акції, згадав добрим словом Володимира Карплюка. Бо коли б не охорона, яку він утримує власним коштом майже рік, БТК був би знищений остаточно.

Ганна Гаврилець: « – Кажуть, хата руйнується, коли немає людей, коли з’являється людина – все починає оживати. Так і у Ворзелі. Тут зібралися ті, кому небайдужа доля Будинку. Поки будуть віднаходитись кошти, поки все буде відбудовуватися, що нам заважає збиратися і проводити якісь поетично-музичні вечори, запросивши художників, кількох музикантів, ваших поетів, які були сьогодні. Ми даємо енергію Ворзелю, а він дає нам. І це прекрасно».

Євген Петриченко вважає, що підприємство, яким є БТК, має переходити на комерційні рейки. Бо іншого шляху просто не існує. І наводить приклад: уряд Німеччини на культурно-мистецьких заходах у 2012 році заробив на 40% більше ніж від продажу власних автомобілів. «Всім говорю – повірте, наше мистецтво не гірше, а, навіть краще від німецього. І територія для втілення будь-яких, навіть найшаленіших творчих проектів для цього є – це БТК».

На банері, який спеціально зробили для цього заходу, написано: «Все тільки починається!». Будемо і ми вірити, що це тільки початок великого і славного шляху Будинку творчості композиторів у дещо новій іпостасі.

ДанутаКОСТУРА

no images were found

Popularity: 4% [?]