Данута КОСТУРА
От і відбулося об’єднання Ворзеля з Бучею. Напередодні під вечір Ворзель облетіла новина, що назавтра, 4 вересня, на 8 ранку назначена позачергова сесія Ворзельської селищної ради. Про порядок денний говорили туманно: заміна секретаря Олега Атаманчука на екс-секретарку Алевтину Ковальчук, голосування за об’єднання з Бучею, затвердження генплану.
Перед початком сесії, виходячи з селищної ради, секретар ради Олег Атаманчук, який так і не підписав протокол попередньої скандальної сесії, сказав, що написав заяву про звільнення, бо більше не може витримувати такого сильного тиску на нього.
Сесія, на якій були присутні 19 депутатів, проходила у тісному приміщенні селищної ради і не вмістила всіх, хто прийшов. Уже традиційно був присутній секретар Бучанської ради. На порядку денному стояло одне питання: « Про об’єднання територіальних громад м. Буча та селища Ворзель в єдину територіальну громаду». І відразу депутатам були роздані листки рішенням про те, що селищна рада вирішила надати згоду на об’єднання. А ще делегує своїх депутаток Алевтину Ковальчук та Ірину Калініченко для включення до спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад. І що контроль за виконанням покладено на комісію з регламенту.
Громада була налаштована рішуче. Нахабство і цинізм, з яким дві ради провертали оборудку з обєднанням, обурили ворзелян. Під скандування «ганьба» і «референдум» не пройшло питання заміни секретаря Олега Атаманчука на Алевтину Ковальчук.
Потім дали слово мешканцям Ворзеля. Всі говорили одне: дайте нам право вибору через референдум, дайте нам можливість розібратися з ким нам буде краще, поважайте наше право.
Але час на об’єднувачів не чекав. Треба було встигнути проголосувати швидше, адже, як потім виявилось, на балконі Верховної Ради чекав рішення щодо об’єднання голова Бучі Анатолій Федорук. Рішення про об’єднання потрібне було негайно. І голова Ворзеля поставив питання на голосування. Депутати підняли руки. Але порахувати не встигли, бо почалася колотнеча. Голова Ворзеля разом з юристкою попрямували до запасного виходу, але він виявився закритим. І десь у тій колотнечі не стало папки з матеріалами, яку тримала юристка.
А потім була міліція, приїхала швидка, щоб оглянути потерпілу юристку, присутні давали свідчення, інші, навпаки, писали скаргу на неї за її брутальність.
Люди не розходились, наївно надіючись, що зможуть перешкодити прийняттю рішення про об’єднання. Всі якось забули, що для двох сторін, які порозумілися ще на початку процесу об’єднання, це вже деталі. Адже сам процес «злуки» був суцільним порушенням норм і законів. Тому, скажімо, поставити свій підпис у протоколі 18 «достойникам» у кабінеті мера не викликало ніяких труднощів.
Громадські активісти, яких, здавалося вже не здивуєш, ні нахабством, ні брехнею влади, були шоковані таким блискавичним завершенням обєднання і пообіцяли об’єднувачам суди.
Ніхто у селищній раді не зробив ніякого економічного аналізу – з чим входитимемо в об’єднання, як виглядаємо в порівнянні з іншими сусідами. Перша, і як виявилося, остання зустріч мерів Ірпеня і Бучі з ворзелянами у невеликій залі Уварівського дому лише , здавалося, буде поштовхом до змагань між ними за Ворзель.
Але голова Ірпеня Володимир Карплюк раптово усунувся від агітації за селище, яке впродовж років було разом з Ірпенем і віддало саме йому перевагу на виборах голови. Більше того, забравши під своє крило ворзельські школу, садочки, бібліотеку, Ірпінь кинув їх напризволяще. І це особливо випукло виглядало на фоні широких ірпінських перетворень. Складалося враження, що Ірпінь програв у важкій підкилимній боротьбі груп за ворзельський ресурс. Тоді для чого викладатися, тай з ким співпрацювати, якщо у Ворзелі фактично не має влади. Діюча влада у всіх відношеннях ялова, яка хіба-що здатне дерибанити ворзельські рекреаційні землі.
А якщо так, то дістала карт – бланш на Ворзель Буча. І довго не морочилася. Зробила сякий–такий економічний аналіз своїх переваг, абсолютно не турбуючись, що немає такого аналізу з боку Ворзеля, з яким їй прийдеться об’єднуватися. А може свідомо не наполягала на ньому, маючи утаємничені цифри його переваг. Бо, як потім виявилося, Ворзель навіть за цієї загребущої влади має кращі показники ніж Буча.
У цій ситуації ворзеляни запропонували ще один варіант: Ворзель -самодостатній. Були опитування з як боку громадськості, так і з боку влади. Звичайно, що і один ,і другий варіанти опитування були дуже далекі від досконалості. Але і у такому виконанні на цих опитуваннях було віддано перевагу Ворзелю як самостійній одиниці.
Цей варіант згуртував громаду, згуртував різні громадські організації. У групу активістів влилися фахові юристи, економісти і енергійна, креативна молодь. Була створена робоча група, яка стала вивчати генплан Ворзеля «з лупою». Ті, хто ще до того не підозрював про масштаб знищення Ворзеля як курорту, і навіть був прихильником чинної влади, після ознайомлення з так званим генпланом, жахнулися. Бачачи, як тісно співпрацюють влади, закралася підозра, що Буча у випадку об’єднання «відпустить» всі гріхи теперішньої ворзельської.
Активна громада зійшлась на тому, що ворзеляни повинні висунути зі своїх лав у вуличні депутати чесних, порядних, добросовісних людей. Вибрати відповідного голову. А вони, прийшовши до влади, ініціюють перевірку того, що наробила діюча влада. Тоді, маючи на руках дані, намагатимуться повернути селищу через суди роздані рекреаційні зони. І, запросивши фахівців, замовлять генплан Ворзеля, як курорту, а не як спального району Києва. Все повинно відбуватися максимально прозоро. При такій умові у Ворзель обов’язково підуть інвестиції, пов’язані, головним чином, з рекреаційним будівництвом.
Ми мали б реальну картину і, навіть, коли б довелось згодом об’єднуватися, це була б інша якість об’єднання.
Зараз у державі проходить дуже важка, але необхідна адміністративна реформа. Добровільна, як сказано у поясненнях. Якщо це така «добровільність», то що тоді означають поняття нахабство, підступність, беззаконня?
Данута КОСТУРА
no images were found
Popularity: 5% [?]