–          Андрію Петровичу, Ви написали концепцію розвитку та реформування системи охорони здоров’я Ірпінського регіону. На якій вона стадії?

–          На стадії затвердження виконкомом. Після доопрацювання концепція буде винесена на сесію Ірпінської ради для ухвалення.

–          Що нового у Вашій концепції?

–          Перш за все треба врахувати декілька ключових моментів. Передусім – це відсутність достатнього фінансування. Бюджет, виділений на охорону здоров’я, не покриває всі статті витрат, які необхідні для надання якісної медичної допомоги: ні на придбання необхідного обладнання, ні на гідну оплату праці медичного працівника, ні на забезпечення життєдіяльності лікарень. Як вижити в ситуації, коли через інфляцію ціни на ліки, на медичні матеріали підскочили у 2-2,5 рази, а бюджет не змінився?

Занурившись у цю проблему, ми разом із керівниками підрозділів вирішили, що найкращим виходом може стати запровадження платних медичних послуг. Відразу наголошу, що у нас обов’язково залишиться безплатне медичне обслуговування для тих груп населення, які закріплені на законодавчому рівні – інваліди, ветерани, соціально незахищені люди. Платні послуги будуть надаватися тим громадянам, які захочуть лікуватися в кращих умовах і зможуть за це платити. За ці кошти лікарня зможе компенсувати витрати й забезпечити життєдіяльність структури. Не секрет, що багато мешканців Ірпінського регіону йдуть і отримують платні медичні послуги не в нас, а в приватних клініках чи, скажімо, у військовому госпіталі, який підпорядковується Києву. Вони зможуть отримати їх тут. За ці кошти ми змогли б підтримувати наші медичні заклади. Це один з основних моментів реформи, яку ми хочемо провести.

Друге питання – ми хочемо змінити систему підготовки медичних працівників. Щоб процес навчання медиків відбувався не раз у три роки, як зараз, а щодня, щотижня, щомісяця. Хочемо використовувати форми внутрішніх консультацій, проводити лекції, ознайомлювати медперсонал із новими досягненнями в галузі. За рахунок постійного навчання підвищимо професійний рівень наших медичних працівників.

У концепції реформи відзначено, що в Ірпені є медзаклади, приміщення яких перебувають у хорошому стані, є відповідне медичне обладнання. Це, зокрема, дитяча та доросла поліклініки. Але є й такі, які викликають почуття жалю і сорому. Це – гінекологія, пологовий будинок. Частина цих споруд не підлягає ремонту. Їх потрібно зносити й використовувати під медзаклади інші адаптовані приміщення, які є на балансі міста. У частині медзакладів поряд із новітнім обладнанням використовується старе, чи не з позаминулого століття.

Хочемо при допомозі місцевої влади, спонсорів провести реконструкцію дитячого стаціонару. Проект уже в розробці, першу інвестицію влада вже виділила. Ми хочемо зробити комфортні приміщення, відкрити кілька нових відділень, зокрема, інтенсивної терапії, обновити обладнання в лабораторії й таким чином зробити достойну лікарню.

Це такі три головні напрямки у концепції розвитку й реформування охорони здоров’я Ірпінського регіону. Коли документ буде ухвалений, розмістимо його у мас медіа. Зараз займаюся розробкою нового сайту для лікарні, де розміщуватиметься поточна інформація про всі медичні заклади та послуги, які надаються.

–          В Ірпені незабаром відкриють нові амбулаторії. Що можете розказати про це нововведення?

–          Амбулаторії є центрами первинної медико-санітарної допомоги. Подібні структури маємо у селищах Ворзель, Коцюбинське, Гостомель. Незабаром запрацюють ще дві амбулаторії – на вулиці Ніжинській (через місяць буде відкриття) і на вул. Михайлівській.

Щодо медичної реформи, яка була розпочата у 2011-2013 рр., то, на мій погляд, реформу було почато й не закінчено. Були прийняті половинчасті міри, не відбулося повного розподілу первинної і вторинної медичної допомоги. Це стосується приміщень, бухгалтерії, бюджетування, що потягло за собою ряд проблем і непорозумінь. І зараз, коли поставлено завдання завершити цей процес, ми думаємо, як це зробити оптимально, щоб було зручно пацієнтам, щоб не доводилося через незначні проблеми їздити до Ірпеня. Зараз в амбулаторіях працюють вузькі спеціалісти. Ми не можемо їх забрати звідси й перевести в Ірпінь. Це незручно для мешканців. Ті амбулаторії, які нині існують, не повністю укомплектовані сімейними лікарями, тому що держава до певного моменту не готувала таких спеціалістів. В амбулаторіях вони б працювали найбільш ефективно. Близько 70% пацієнтів не мали б потреби їхати у поліклініки до вузьких спеціалістів, оскільки кваліфікований сімейний лікар зміг би у цих випадках сам поставити діагноз та пролікувати.

Друге питання, яке тривожить усіх, чи буде скорочення медпрацівників і закриття існуючих медичних закладів. Відповім: ніяких скорочень не намічається. Ніякі медичні заклади закриватися не будуть!

–          Скільки ще потрібно амбулаторій?

–          Ми не можемо відкривати їх скільки заманеться. Є нормативи. Амбулаторії, які збираємося відкрити, повністю покриють потреби Ірпеня і будуть відповідати нормативам, які на сьогодні існують. Зараз один лікар, за нормативами, обслуговує 1500 пацієнтів.

На сьогоднішній день близько 1400 працівників обслуговують 10 медичних закладів: доросла поліклініка, протитуберкульозне відділення, яке винесене окремо, дитяча поліклініка, дитяча лікарня, пологовий будинок, жіноча консультація, стаціонар, який знаходиться на території Бучі, центр первинно-санітарної допомоги, 3 амбулаторії.

–          У пресі є дані, що в країнах ЄС стаціонарів удвічі менше на 100 тис. населення, ніж у нас.

–          Це неправильні дані. Порівнювати нашу і європейську медицину не можна, починаючи з системи підготовки медпрацівників, яка принципово відрізняється від нашої. Візьмемо, скажімо, співвідношення лікарів і медсестер. У Європі на одного лікаря припадає 4-5 медсестер і вони мають абсолютно інший рівень підготовки, інші навички, ніж у нас в Україні. У нас за нормативами на одного лікаря передбачено 1-2 медсестри.

–          Побутує думка, що стаціонари є економічно неефективними у порівнянні з денними стаціонарами.

–          Безумовно, так. Але не для всіх категорій пацієнтів. Економічно більш вигідний денний стаціонар. Пацієнтів, яких можна пролікувати у денному стаціонарі, слід направляти саме туди. Перш за все, щоб зекономити кошти. В Ірпінській поліклініці є прекрасний денний стаціонар на 30 ліжок, який заповнений пацієнтами з ранку до вечора.

–          Про Ворзель. Селищем гуляють чутки, що скорочують персонал і навіть закривають поліклініку.

–          Основна причина цього – на носі вибори мера Ірпеня. Існує не одна, а кілька опозиційних до мера груп, які ведуть політичні ігри різними способами, у тому числі й такими. Я та мої заступники спеціально виїжджали у кожне селище, щоб почути думки працівників, мешканців. На зборах пояснювали, що ніщо не закривається, ніхто не скорочується. Якщо будуть зміни, то відбуватимуться вони згідно з реформами. Один із варіантів, який ми знайшли – це переміщення в межах штатного розкладу вузьких спеціалістів у медзаклади, які надають вторинну допомогу. Територіально вузькі спеціалісти будуть знаходитись там же і надаватимуть медичну допомогу, як і раніше. Просто заробітну плату їм буде виплачувати Ірпінська міська лікарня, яка є закладом другого рівня, до якого належать вузькі спеціалісти.

–          У розвинених країнах діє страхова медицина. Яких змін очікувати нам у системі охорони здоров’я?

–          Наскільки я знаю, зараз активно працює Міністерство охорони здоров’я над проведенням нової реформи на чолі з Квіташвілі. Не виключено, що через місяць-два нам спустять нову реформу.

–          Ви працюєте близько трьох місяців. Уже встигли написати концепцію розвитку медицини Приірпіння. З яким труднощами зіткнулися?

–          У регіоні не вистачає нормальної дитячої лікарні. Саме на це нарікає населення. Внутрішніх ресурсів ми не маємо, і тому сподіваємось на підтримку керівництва, спонсорів, Не секрет, що нам потрібен хороший пологовий будинок. Ворзельський знаходиться у плачевному стані. Приміщення ремонту не підлягає. Вже давно витає в повітрі думка про перинатальний центр.

–          Новий пологовий будинок чи перинатальний центр планується (якщо буде така можливість) будувати у Ворзелі?

–          Колись був проект розміщення перинатального центру разом із пологовим будинком, жіночою консультацією, гінекологічними відділеннями в Ірпені. Була навіть виділена земельна ділянка.

–          На закінчення нашої розмови, про що б Ви ще хотіли сказати?

Я хотів би всіх пацієнтів, медпрацівників Ірпінського регіону заспокоїти і запевнити, що ніяких скорочень чи закриття медзакладів не буде. Хотів би попросити припинити поширення неправдивих чуток, які викликають у людей неспокій, а зосередитися всім гуртом на роботі на благо наших пацієнтів та реформування галузі. Хочу також сказати, що знайшов велику підтримку з боку місцевого керівництва щодо тих змін, які ми хочемо провести.

Спілкувалася Данута КОСТУРА

Андрій Петрович ТУМАСОВ народився 21 липня 1959 р. Закінчив у 1985 р. Донецький медичний інститут (лікар акушер-гінеколог), у 2007 р. – Києво-Могилянську бізнес-школу. 2008 р. – Міжнародний інститут менеджменту (Київ), 2011 р. – КМАПО.

Працював медичним директором Клініки «Мати і дитина», 2013-2015, директором Департаменту забезпечення та розвитку клініки «Ісіда», 2012 – грудень 2012, директором із розвитку, медичним директором, заступником генерального директора клініки «Ісіда», 2004 – листопад 2012, директором, співзасновником Медичного центру «Ісіда-Дон-IVF», 1997 – листопад 2002.

Був завідувачем консультації «Шлюб і сім’я» Донецького державного регіонального центру з охорони материнства і дитинства (1988-1997).

Молодший науковий співробітник кафедри акушерства-гінекології ФУВ Донецького медичного інституту (1987-1988), лікар спеціалізованої бригади швидкої допомоги Донецької лікарні швидкої допомоги (1985-1987).

Popularity: 6% [?]