Данута КОСТУРА
Перший весняний день Ворзель відзначив Народним віче. Присутні разом з представниками трьох церков помолилися за душі Небесної сотні, послухали пісню, яка вже стала її символом .
Організацію Віча, метою якого було створення Народної ради, взяв на себе ворзельський депутат Олег Смолянчук. Підтримати зібрання приїхали хлопці з Майданівського Правого сектору та 27 –ї сотні. Тетяна Чорновіл своєю присутністю і виступом додала ваги зібранню.
Інформації про майбутній захід було негусто. Тому ці 200 -250 осіб, що були присутні на літньому майданчику біля ворзельського Центру культури, вже були здобутком організаторів ( правда, як потім виявилося, відсотків 70 з них були симпатиками влади).
Після кількох виступів покликали на сцену голову селища Олександра Венгрика. Він йшов у тісному супроводі двох хлопців з Майдану, які стояли поруч нього з початку Віча. Прозвучали пропозиції написати заяву про відставку. З такою перспективою не згодилися прибічники голови і кинулись до сцени. На перешкоді стали хлопці з Майдану. Сам же голова сказав, що нічого писати не буде, бо його вибрав народ, він є законним головою і справляється зі своїми обов’язками. І почав перераховувати, що робить.
Симпатики голови кричали «браво», несимпатики – «геть». Звісно, що перемогли перші. Адже ж були у переважаючій більшості, та ще й мали вагому підтримку декількох голосистих тіток. А це – велика сила, коли треба створити шумовий ефект.
Потім слово взяла мешканка Ворзеля Алла Комісарчук. Вона закликала ворзелян не допустити забудови селища багатоповерхівками. Запропонувала створити групу , яка контролювала б рішення влади. У групі повинні бути виключно ворзеляни, які народилися у селищі, закінчували тут школу, ніколи не були у владі і не отримували землі. А також не дозволити балотуватися на нового голову всім екс-мерам Ворзеля.
Головуючий зачитав список претендентів до Народної ради селища. Список не відповідав озвученим критеріям, тому Аллі Комісарчук, доручили ввести нові прізвища. Так що прізвища членів Ради проголосовані не були.
Із Зверненням від громадських організацій виступила Марія Кондратюк. Але не змогла свій виступ закінчити через крики опонентів.
Бажаючих виступити було багато. Ірпінський депутат Маркушин почав критикувати Венгрика. Венгрик почав згадувати про їх з ним стосунки у певний період. З доблесного ворзельського депутатського корпусу виявила бажання щось сказати і щось сказала ще одна депутатка.
Інші мешканці говорили про благоустрій, про проблеми з дитячим садочком, про будівництво багатоповерхівок (І як тут не згадати, так званий, Генеральний план, який передбачає забудову багатоповерхівками центру Ворзеля). Відчувалося, що більшість з виступаючих не розуміла, з якою владою має справу і як ця влада прислухається до простих мешканців. Особливо тих, які не мають з нею тісних стосунків. А, згодом, мікрофон осідлали явні прихильники діючого голови. І стало геть нецікаво.
І на закінчення.
Це, що Народне віче відбулося у Ворзелі – уже подія. Оскільки за час владарювання цієї влади провести будь-який захід, що не пов’язаний безпосередньо з владною ініціативою було практично неможливо.
У Ворзелі не має депутатської опозиції, на яку можна було б опертися небайдужим громадянам чи громадським організаціям. Щоб бути депутатською опозицією, не потрібно було користуватися депутатськими можливостями. Бо скориставшись ними, вони вже не можуть «різати» правду в очі. Ризикують почути багато чого про себе. До того ж привселюдно.
Дещо надмірною, як на мене була грубувата рішучість хлопців з Майдану. З іншого боку не відчувалося, що трагічні події не Майдані були осмислені представниками Партії регіонів. Це недодало взаєморозуміння. Але, надіємось, що зміни у суспільстві примусять замислитись особливо затятих.
Данута Костура
no images were found
Popularity: 6% [?]