Марія Ільницька

У селищі може зменшитись територія найбільшого зеленого куточку біля місцевого ставу

Поступове неухильне знищення курортного зеленого потенціалу Ворзеля, напевно, увійде колись в історію. То вирубають алею могутніх дубів, то закривають столітню комунальну аптеку. Територія частини місцевих санаторіїв і таборів перетворилась на пустир або віддана в оренду приватним компаніям.

Ворзеляни змушені зі смутком та гнівом спостерігати за цим процесом осторонь, оскільки більшість важливих для громади рішень приймається місцевою владою у «завуальованому» вигляді, без пояснень, зате з посиланнями на конфіденційність інформації, навіть тієї, яка безпосередньо стосується долі місцевих рекреаційних та зелених зон.

Два парки та 15 ділянок без адрес

Такими були три рішення від 29 листопада 2011 року. Два з них стосувались створення ландшафтних парків «Ворзель» та «Перемога», ще одне – виділення ділянок під приватну забудову. За словами громадських активістів, ділянки ці – частина території, що її ворзеляни вже багато років знають як парк «Перемога». Проте досконало жителям нічого не відомо. На сайті ради є тексти рішень, які не дають подробиць, навіть адрес ділянок немає.

«Ми вирішили дізнатись подробиці за допомогою інформаційного запиту від громади, – розповідає Ігор ГАВРИЛЕНКО, голова Громадської організації «ГРУКТІВ». – Але отримали незрозумілу відповідь: «Рішення Ворзельської селищної ради №254-15-VI від 29 листопада 2011 року «Про надання дозволу на виконання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в смт Ворзель» містить конфіденційну інформацію». Тоді з аналогічними запитами звернулись селищні осередки «Спілки «Чорнобиль» та «УНР». Відповіді на всі звернення – написані немов під кальку».

Чому роблять таємницю з інформації, яка зачіпає долю всього селища? Адже, за інформацією, в парку виділено аж 15 ділянок. Однак ніяких позначок на території немає, окрім кількох нашвидкуруч парканів із нефарбованих дощок.

Дерева рятують від підтоплень

Колись улюблене місце відпочинку ворзелян має подекуди доволі пригнічений вигляд. Частина зеленої зони, якою користується місцевий яхт-клуб та ресторанно-готельний комплекс «Шкіпер», – прибрана, з охайними насадженнями. Проте варто відійти трохи вглиб – і опиняєшся на захаращених доріжках із купами сміття поміж чагарників. Але й такий зелений куточок місцева громада втратити не хоче. Тим паче, що відіграє він не тільки естетичну роль, але й захисну.

«Вулиця Ватутіна частково розташована нижче рівня селищного ставу, – розповідає мешканка Ворзеля Лідія БАРТОВСЬКА. – Кілька років тому було проведено геологічну експертизу та заборонено масштабне житлове будівництво на сусідньому суглинковому пагорбі, де саме розкинувся місцевий парк – зелений масив є санітарно-захисним бар’єром для нас». Жителі побоюються, що у випадку забудови їхні домівки чекає підтоплення чи зсув.

Парк-невидимка?

Колись засаджена деревами ділянка між вулицями Пролетарською, Горького, Ватутіна та санаторієм «Перемога» була обгороджена зеленим куточком із облаштованими доріжками, ліхтарями, лавками. З «Історії селища Ворзель» Нестора ПОТЄХИ відомо, що на цьому місці було закладено парк – з ініціативи «Общества содействия благоустройства дачной местности в урочище Ворзель» на початку ХХ століття. Парк швидко зажив слави місця зустрічей закоханих, родинних прогулянок.

Проте нині селищна влада наголошує на тому, що парку «Перемога» ніколи не існувало за документами: «Парк – це самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад два гектари… Документи, що підтверджують існування парку «Перемога», а також документи, які посвідчують межі парку, облаштування чи обслуговування території, відсутні», – сказано у офіційній відповіді селищного голови Олександра ВЕНГРИКА на інформаційний запит громади. Немає, на думку влади, і рекреаційних земель у згаданих межах між вулицями Пролетарською, Горького, Ватутіна та санаторієм «Перемога», які було б розподілено на ділянки. За словами селищного голови, під розподіл підпали території, що належать до земель запасу селища. Наостанок посадовець зазначив, що право власності на ці ділянки підтверджене на всіх законних рівнях, тому є непорушним.

Не задоволені відповіддю мешканці звернулись колективним листом до центральних органів виконавчої влади. Міністерство екології та природних ресурсів підтвердило, що, за інформацією київського обласного Державного управління охорони навколишнього природного середовища, зазначені земельні ділянки все-таки належать до зелених насаджень загального користування і розташовані в межах парку. Більш того, Мінприроди звернулось до Генеральної прокуратури з проханням сприяти скасуванню рішення ворзельської ради про виділення ділянок. То хто ж каже правду – працівники міністерства чи посадовці селища?

Таємничі межі та новий генплан

У прямих коментарях представники влади обережні. Архітектор селища Артем ШОМА обмежився описом майбутніх перетворень: «У Ворзелі скоро з’являться два нових парки. Один із них – в межах так званого парку «Перемога». Площа становитиме 7,5 га, територію приберуть, зроблять там пішохідні доріжки, доведуть до ладу».

Найпростіше було б порівняти територію, відведену владою під новоутворення, з тією, що мешканці звикли вважати парком. Але зробити це доволі складно: межі парку не створюють чіткого квадрату чи прямокутника, а немов поділяються на окремі кути, рукави, додатки, посередині навіть розташовані старі приватні будинки… Підрахувати площу всієї території може хіба що експертна комісія, та й то – за наявності відповідних документів, яких місцевій громаді ніхто не хоче показати. Лишається сподіватися, що Генпрокуратура зреагує на звернення Міністерства природи, і до Ворзеля завітають незалежні фахівці.

Зараз тільки корінні ворзеляни відрізняють, яка частина парку використовувалась загалом, пам’ятають колишні доріжки та ушляхетнену територію. Скажімо, вони розповідають, що на місці нових парканів колись були гірки для малечі, де взимку катались на санчатах.

«У Ворзеля був розроблений Генплан, який передбачав паркову зону, але нинішня влада не намагається прискорити прийняття цього плану, а, навпаки, займається розробкою нового. Громада непокоїться, що в тому документі замість парку буде лише невеличка зелена смуга біля озера», – резюмує Ігор Гавриленко.

Марія ІЛЬНИЦЬКА

Газета «Західне передмістя Києва» № 37  12 жовтня 2012 року

Popularity: 2% [?]