Під такою назвою ввійшов в історію один із найуспішніших проектів на Західній Україні, який діяв 40 років. У 1904 році при читальні «Просвіти» с. Завадів, що біля містечка Стрий була зорганізована українська молочарська спілка. Її очолив парох греко – католицької церкви, композитор та диригент Остап Нижанківський.
У 1907 році вже 20 молочарських спілок переробляли 2 млн л молока в рік і виробляли 70 тонн масла. До початку Першої світової війни молочарський союз нараховував 100 спілок і переробляв 7 млн л молока.
У 1924 р. до керівництва «Маслосоюзу» приходять колишні старшини Української Галицької Армії. Досвід, який набули у молочарських кооперативах Чехії і Данії переносять на західно-український грунт. У своїй роботі застосовують найновіші досягнення тодішньої науки. Закуповуються сучасні холодильники, якісні сепаратори. Відкривається однорічна школа по підготовці фахівців у молочній галузі, селянським господарствам надається кваліфікована ветеринарна допомога.
На фото: бочки з маслом. Львів, 1926 рік.
З 1926 року «Маслосоюз» починає експортувати свою продукцію, виходячи на ринки Голландії,Данії,Франції, Англії,Німеччині, Чехії, Швейцарії. У 1930 році було продано 3 млн кг масла , з яких 812 тонн за кордоном.
Організація мала потужний центральний офіс у Львові, біля вокзалу займала цілий квартал із своїми складами, холодильниками, транспортом ( у 1938 році мала 19 автомобілів). До цілої сітки маслосоюзівських галицьких крамниць додавалися невеличкі крамниці-бари, де можна було скуштувати різноманітні канапки, в основі яких були масло і сир.
Продукція «Маслосоюзу» мала свій фірмовий знак – прямокутна рамка з буквами «М» і «С» і зелена чотирилисткова конюшина. Широко рекламувалася у періодичних виданнях , займала призові місця у виставках за кордоном. Існувало 4 категорії якості масла : «знамениті масла», «дуже добрі масла», «добрі», «погані».
До 1939 р. у « Маслосоюзі» нараховувалося 500 тис. господарств з 800 тис., які діяли на той час у Західній Україні. Майже кожне українське господарство було членом «Маслосоюзу». Інші були неукраїнськими. Селяни ставали заможніші, мали змогу дати освіту дітям, будувати будинки тощо.
«Маслосоюз» дотримувався популярного тоді девізу «Свій до свого по своє», показував приклад іншим організаціям, як планувати та розбудовувати кооперацію, ставши своєрідною державою в державі.
У 1944 році перестав існувати.
Данута Костура ( за матеріалами інтернет видань)
Popularity: 2% [?]