15 грудня , о 18 год у Будинку Вчителя ( музей історії УНР) відбудеться круглий стіл за участю відомих науковців,

присвячений 150-й річниці з дня народження

видатного українського громадського діяча,

мецената української культури, видавця, публіциста

Євгена Харлампійовича Чикаленка  

Захід відбудеться за сприяння  Київської міської школи ОУН  

Євген Чикаленко ( 1861 -1929) родом із села Перешори Херсонської губернії (нині — Одеська область).

Освіту здобув у Харківському університеті (природничий відділ), де був діяльним в українській студентській громаді й у драгоманівськомурадикальному гуртку (керівник В.Мальований), за участь в якому був заарештований (1884) і перебував 5 років під наглядом поліції в с. Перешорах.

Управляючи родинним маєтком, написав і видав практичні поради для сільського господарства «Розмови про сельське хозяйство», у 5 книгах (Одеса, 1897, пізніше Петербург), що з’явилися півмільйонним накладом і становили своєрідну популярну енциклопедію.

У 1894 переїхав до Одеси, а в 1900 — до Києва, де включився в громадське життя.

Був меценатом різних починів: на його гроші видано «Русско-український словарь» Уманця-Комарова (Львів, 1893—1898), він допомагав журналу «Киевская Старина», даючи нагороду (1000 крб) за найкраще написану історію України та сплачуючи гонорари за українські твори письменства, друковані в «Киевской Старине»; організував при НТШ у Львові фонд ім. Мордовця для допомоги українським письменникам, фінансував тижневик РУП «Селянин» у Львові, став головним фундатором «Академічного Дому» у Львові (25 000 крб), заохочуючи наддніпрянську молодь їхати на студії до Львова.

Від 1897 почав видавати свою працю «Розмови про сільське господарство».

Був активним членом «Старої Громади» (з 1900), Загальної Безпартійної Демократичної Організації, Української демократичної партії (з 1904), Української Демократично-Радикальної Партії (з 1905 р.); 1908 року був ініціатором заснування Товариства Українських Поступовців і його фактичним головою.

Найбільше до поширення національної свідомості спричинився фундацією (при підтримці В. Симиренка і Л.Жебуньова) єдиних українських щоденників на Наддніпрянщині — «Громадська Думка» (1906) і «Рада» (1906—1914).

Під час Першої світової війни ховався від переслідування поліції у Фінляндії, Петрограді, Москві; з початком революції 1917 повернувся до Києва, але через консервативні погляди участі в політичній діяльності не брав.

У січні 1919 виїхав до Галичини (де згодом його інтернували поляки).

З 1920 перебував у Рабенштайні (Австрія).

З 1925 — голова Термінологічної Комісії при Українській Господарській Академії в Подєбрадах.

Автор «Спогадів» (І-II, Львів, 1925—1926) та «Щоденника 1917—1919» (Львів, 1931), які дають багатий матеріал до історії українського руху 19 і початку 20 століть.

Петро Кузь

Джерела інформації

• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Дорошенко Д. Євген Чикаленко. Його життя і громадська діяльність. — Прага, 1934.
• Володимир Панченко “Український Дон Кіхот. «Головний ткач» матеріальної тканини нашої історії”
• Ігор Сюндюков “Щоб Україна була Україною”
• Євген Чикаленко, онук Мецената. Євгеном Чикаленком-молодшим розмовляв Володимир Панченко
• Чикаленко Є. Спогади (1861—1907). — Нью-Йорк: УВАН, 1955. — 504 с. Чикаленко Є. Х. Спогади (1861—1907): Док.-худ. вид. / Передм. В.Шевчука. — К.: Темпора, 2003. — 416 с.
• Чикаленко Є. Х. Щоденник (1907—1917). — Львів: Червона калина, 1931. — 496 с.
• Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори /Упорядування і передмова В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 280 с.

Popularity: 2% [?]