Кожне місто чи село ретельно відстежує , хто із знаменитих людей появився на світ саме у їх місцевості. Серед іменитих людей, які народилися у Самборі — яскравий режисер і актор Лесь Курбас.
Він появився на світ 25 лютого 1887 року у сім’ї акторів галицького театру “Руська бесіда” Степана і Ванди Курбасів. Театр саме тоді був на гастролях у Самборі.
Людина, яка була театром
Так говорили про Леся Курбаса, який створив український театр європейського рівня, виховав цілу плеяду акторів і режисерів.
Дитинство провів у містечку Старий Скалат, що на Тернопільщині у родині дідуся, греко-католицького священника. Дідусь прищепив своєму внукові християнські цінності. Їх Лесь Курбас пронесе впродовж усього свого життя.
Лесь Курбас отримав добру освіту: гімназія, Віденський університет( філософський факультет), Львівський університет( брав активну участь у його українізації). Потім була драматична студія вільного слухача при при Віденській опері.
Повернувшись на Галичину, працював, зокрема, у театрі “Руська бесіда”. У 1915 році заснував у Тернополі український професійний театр. Через рік переїхав до Києва. Працював у театрі Миколи Садовського. Невдовзі створює “Молодий театр”, згодом у Харкові знаменитий “Березіль”.
5 жовтня 1933 року Леся Курбаса звільняють з театру через його “позицію українського націоналіста”. А вже у грудні заарештовують зі звинуваченням в участі у терористичній українській військовій організації і засуджують до 5 років ув’язнення.
Пройшов через кілька таборів. У кожному ставив п’єси. 3 листопада 1937 року Леся Курбаса разом зі ще 1825 в’язнями розстріляли в урочищі “Сандармох”, що у Карелії.
Музей
Мистецький музей Леся Курбаса, як філіал Львівського національного музею, знаходиться на вул. Курбаса ( колишня Сонячна). Його відкрили 25 лютого 1993 року у будинку, де Лесь народився. Тоді там проживали актори театру “Руська бесіда”. Це одна із найстаріших будівель Самбора ( кінець XVIII – початок XIX ст.).
У 1989 році художник Віктор Сорокін передав свою половину будинку під музей.
У 2001 році музей внесено до пам’яток історії національного значення.
У трьох кімнатах,загальною площею 56, 4 кв. м, розміщені старовинні меблі, предмети побуту тих часів, рукописи спогадів учнів, співв’язнів. А ще картини, костюми, колекції вишивок.
Багато репродукцій, пов’язаних із життям і творчістю Курбаса. Також зберігається колекція світлин музично-театральної історії Самбірщини. Загалом фондова збірка музею сягає 7000 одиниць.
Усі роки музей очолює Любов Тепла. Саме завдяки її подвижництву музей залишається культурним вогником міста. Тут постійно проходять різноманітні виставки, зустрічі з цікавими людьми. Музей живе повноцінним життям.
П’ять разів музей відвідував світлої пам’яті Лесь Танюк, який у кінці 80-х на початку 90-х років на прикладі, зокрема, долі Курбаса відкривав суть знищення тодішньої української культурної еліти. Нашого “ Розстріляного відродження”.
26 жовтня 1991 року перед Народним домом відкрито пам’ятник Лесю Курбасу. Автор — львівський скульптор Микола Посікіра.
Лесь Курбас відвідував Самбір ще тричі: у 1894 — складав іспити за початкову школу; у 1912 і 1914 роках був на гастролях з театром “Руська бесіда”.
На жаль, доводиться з прикрістю визнавати, що факт приналежності музею до пам’яток історії національного значення не для всіх самбірчан є значущим.
Друга частина будинку знаходиться у приватній власності. Прикро, що власник так і не зрозумів, хто такий Курбас для української культури. Інакше не зустрічали б відвідувачів випрані тапки та інше.
Перед будинком гарна ділянка. Але і вона не додає привабливості.
Можливо влада і громадськість знайдуть спільну мову з власником другої половини будинку. Щоб не виникало у відвідувачів відчуття, що сусід по музею зневажає Леся Курбаса. Як і музей – пам’ятку історії національного значення.
Данута КОСТУРА
газета “Голос Самбірщини”, №22(24101) 10 червня 2022 року
Popularity: unranked [?]