Як у селищній раді концепцію генерального плану Ворзеля пояснювали

Данута КОСТУРА

У середу, 5 березня, за тиждень до громадських слухань щодо проекту генерального плану Ворзеля, вирішила дізнатись у селищній раді, що ж уявляє собою цей план. Адже крім короткого оголошення у газеті та на офіційному сайті ніяких інших пояснень не було. Перш за все хотіла отримати відповіді на 3 питання:

1) чому не було офіційних повідомлень про розробку генерального плану і не було залучено представників громад

2) яким влада бачить Ворзель – оздоровницею чи спальним районом Києва

3) яка доля 5 ділянок загальною площею 11 га, які минула влада задекларувала, як рекреаційні, але не встигла надати їм такий статус

Виявилося, ознайомитися з планом хотіли ще 4 ворзелян. Одна з них, Марія КОНДРАТЮК, депутат минулого скликання, вже гаряче «дискутувала» з секретарем ради Алевтиною КОВАЛЬЧУК та її братом, головою земельної комісії Вадимом КОВАЛЬЧУКОМ. Діалог виходив несправедливий, довелось стати на сторону Марії Кондратюк. Фотографуючи план, який висить на стіні, зробила і 2 фото «бесіди». Це не сподобалося секретарці. Вона вихопила фотоапарат і заходилась стирати знимки.

Тут зайшов голова Олександр ВЕНГРИК. Перше моє питання зразу ж викликало в нього неабияке обурення. Він звинуватив мене в тому, що пишу брехливі статті, у яких очорнюю владу і справи, які вона робить; і що мене використовують; і що тільки я весь час не знаю, що робиться у раді; і що у п’ятницю збиралися всі, хто хотів і обговорювали план. А на мій закид, що оголошення влада повинна робити офіційно, а не шляхом «тітка тітці сказала», обурився ще більше і почав кричати, що нема чого прикидатися дурочкою і сказав, що наступного разу оголошення для мене повісять на мій паркан, а ще мені «на лобі треба причепить». А далі розійшовся ще більше і пригрозив, що подасть на мене в суд за публікацію про аптеку. Тут мені вже стало цікаво. Захотілось взнати за що конкретно, але секретар не знайшла газети. (Очевидно він мав на увазі мій матеріал «Нова реформа чи втрата?» газета «Особистий погляд» №4 за 26 липня 2012 року; сайт http://www.imounr.org.ua/?p=18233 , викликаний повною невідомістю про подальшу долю аптеки. Потрібно було 5 місяців, щоб голова розродився коментарем у газеті «Ворзельські відомості» щодо її подальшої долі. Непорядно, нечесно, але, як виявилося, це його стиль керування. На превеликий жаль).

( А шило з мішка вилізло тільки я вийшла з ради. На вулиці зустріла голову регламентного комітету Олега АТАМАНЧУКА. На запитання, що відбувалося у п’ятницю, відповів, що збирав лише депутатів для обговорення генерального плану. Отака от виявилась правда по – венгриківськи).

Після того, як голова полишив кімнату, ми з депутатом минулого скликання Миколою ЗАЖАРСЬКИМ, який теж прийшов поцікавитись планом, почали шукати на карті генплану ці 5 ділянок:

вул. Леніна – вул. Артема – 1,35 га;

вул. Пролетарська (58 квартал0 – 1,5га;

вул. Кірова – вул. Котляревського (22 квартал);

вул. В.Жовтня – вул. Червоноармійська (40 квартал) – 2,92га;

вул. В.Жовтня (61 квартал) – 3,0га

Нагадаємо, що дані взяті зі статті «Прийняти, як факт можна, зрозуміти – ні» депутата минулого скликання, голови земельної комісії Неоніли Афанасьєвої. Стаття розміщена на сайтах http://www.imounr.org.ua/?p=17912

та

http://www.vorzelkurort.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=433:2012-04-03-22-42-13&catid=61:2011-03-09-14-14-44&Itemid=34

2, 92 га біля Ощадкаси (вул. В.Жовтня – вул. Червоноармійська) замальовані на генплані у червоний колір з лініями. А це означає що вони підпали під багатоповерхову житлову забудову. Точно так розфарбовані дві ділянки колишнього санаторію «Зірка», які розташовані навпроти, по інший бік колії. А де землі під заплановане раніше будівництво селищної ради, бібліотеки? Вони на плані  теж частково потрапили під багатоповерхову забудову. Згодом, вже з іншими ворзелянами знайшли інші 4 рекреаційні ділянки. Три з них пофарбовані у жовтий колір – землю відвели під забудову котеджами. І тільки одна, на вул. В. Жовтня рекреаційно «зеленіє».

Дуже хочеться сподіватися, що ми помилилися, не розібралися. Та от, після прочитання інтерв’ю селищного голови журналу «Пульсар Приірпіння» надії залишається все менше. Там він сказав: -«Усе, що рекреаційне, – а в нас було дуже багато перевірок із прокуратури, і з інших державних керівних органів, – усе в селищі. За час мого керування ніщо не змінило своє призначення. Ставлюся до цього дуже відповідально». Очевидно малось на увазі 85 га заказників. Мабуть він говорить правду щодо тих 11 га – не встигла минула влада до кінця оформити їх як рекреаційні. А як щодо сумління?

В іншому місці інтерв’ю О. Венгрик на запитання, яка ситуація із земельними запасами у Ворзелі відповів: «Як таких земельних запасів у селища немає(для довідки: Землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. Землі запасу перебувають у віданні, зокрема, селищних рад і призначаються для передачі у власність або надання у користування). І ще на питання :– Скільки за період Вашого головуванням було видано земельних ділянок?– була відповідь: -«Десь 100. Може, трохи більше».

Нарешті громада знає бодай приблизну кількість щасливців, що отримали ділянки. Бо на всі запити щодо роздачі землі була одна відповідь – конфіденційна інформація. Настільки конфіденційна, що не допомогла ні Генеральна прокуратура, ні Міністерство юстиції, ні інші, не менш значимі органи. А тепер от , нарешті, громада зможе взнати яка саме частина землі вже їй не належить.

Лаври Герострата

Якщо чинна ворзельська влада задумала перетворити колись оздоровчу перлину, якою був Ворзель у 60- 80-х роках для всієї України, у спальний район Києва, то безперечно вона заслуговує на лаври Герострата. Знищити Ворзель, як оздоровницю. Унікальну! Бо поряд столиці не має подібної компактної території, де б так органічно співіснували у свої кращі часи 28 оздоровчих закладів. І де вже там достукуватися до влади, переконуючи, що підняття знищених дитячих таборів не тільки потрібне дітям,батькам та державі, але й самому Ворзелю, оскільки потягне за собою багато позитиву. І тут би ці землі прислужилися у повній мірі. Але, подібно, влада роздає до кінця золотий запас селища, його стратегічні землі.

(Не йдеться про окремі сотки , які подекуди залишаються безгосподарними. Вони і могли стати тим резервом для тих, від кого залежать прийняття позитивних для Ворзеля рішень. Знаємо ж в якій країні живемо).

Що означають роздані землі запасу для Ворзеля, думається, не треба уточнювати. Знаємо скільки вартує сотка землі у лісистій частині Ворзеля. І цю ділянку можна було б , у крайньому разі продати, але з умовою, що там будуватимуться споруди, пов’язані з рекреаційними темами. Маємо приклад успішного Медекспресу – і великі податки платить справно, і робочі місця створив, і поповнює сімейні бюджети ворзелян за рахунок здачі кімнат. А ще творить медичну славу Ворзелю, бо приїжджають сюди лікуватися не тільки з усієї України, але й з-закордону. Подібні заклади притягнули б інші, які б з задоволенням відкривали у Ворзелі свої філії. Ці ділянки можна було б здати в довгострокову оренду знову ж таки під оздоровчі цілі. Були б, принаймні, живі гроші до бюджету. Зрештою, навіть, коли б Ворзель розщедрився і віддав молоді одну із найменших ділянок під їхні найрізноманітніші з’їзди під наметами, де треба тільки підключення до води і світла, той тут би зробив велику добру справу.

Натомість цілком вірогідно, що будемо «милуватися» 3-метровими парканами чи багатоповерхівками.

Селище від провернутих владою оборудок не отримає нічого. І вже не піднімеш Ворзель, як оздоровницю. Не буде резерву побудувати щось значиме. Очевидно щедра до себе влада вважає, що комунальна служба забезпечена потрібним інвентарем, машинами на всі пори року, а для власників садиб одне задоволення періодично винаймати машину для вивозу каналізації. І що селище з його поваленими чи зрізаними деревами, які лежать обабіч роками, з нескошеною травою, неприбраними тротуарами, купами розкиданого побутового сміття і так занадто охайне. Можна перераховувати і перераховувати.

Ще не все втрачено. Можна переглянути рішення. Вічно захланним до землі забудовникам схаменутися, і подумати, що не все вимірюється за допомогою калькулятора. А нашим доблесним обранцям показати приклад – відмовитись від отриманих ділянок, з полегшенням перевівши їх у землі запасу.

І зайнятися лобіюванням Ворзеля як оздоровниці.

Данута Костура

no images were found

Popularity: 14% [?]

5 коментарів до "Як у селищній раді концепцію генерального плану Ворзеля пояснювали"

  1. Называть сведения о выделенных земельных участках “конфиденциальной информацией”, может лишь человек, которому есть что скрывать!!! Ведь в законе Украины “О доступе к публичной информации” четко зафиксировано, что ни данные о бюджете, ни данные о коммунальной собственности(коей, кстати, есть и земля) не являются конфиденциальной информацией(см.Закон,ст.6.п.5).Раздав рекреационные зоны под многоэтажки и под коттеджи, Венгрик и Ко пошли на сделку с исполнителем Генерального плана. Сравните Генплан 2005года и нынешний. Только в сговоре можно было изменить статус земельных участков.Вот они это и сделали и теперь(если утвердят этот план) будут чистенькими.

  2. На что рассчитывает Венгрик, когда врет, что было выдано 100, а может немного больше участков? Прокуратура его проверяла!!!Не тот ли прокурор, которому вне закона Венгрик подарил нашу единственную квартиру? Или те прокуроры, которые получили у нас земельные участки? Но теперь-то, сравнив два плана, элементарно можно вычислить общую площадь розданной земли и, следовательно. количество участков.

  3. Ха-ха! Кичеевцы! Вы отказались от аптеки и амбулатории, развязав загребущие руки Венгрика и Ковальчуков! Теперь на том месте будут многоэтажки и коттеджи! А Вы добирайтесь в центр к аптеке. Или Вы поверили, что Венгрик Вам организует автобус? Нет, дорогие, развели Вас как котят!

  4. Когда уже начнут выдавать землю местным жителям, тем кто действительно в ней нуждается?

Залишити відповідь до Алла Завражна Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code