Данута Костура

Курортне селище Ворзель розташоване за 25 км від Києва. Розкинулося на площі 922 га, з них 382 га займають ліси і паркові насадження. Тут проживають біля 6 тис. осіб.

Своєю появою має завдячувати декільком власникам цих земель, які  110 років тому на стадії проектування залізниці знайшли спільну мову з великим начальником. У результаті, залізнична колія відійшла від раніше запланованої  на  км 10, зробивши крутий віраж, особливо крутий на станції «Лісова Буча». Згідно техніки безпеки, електрички тут затримуються на час, поки машиніст особисто не провірить двері останніх вагонів, які не бачить через крутизну колії. Безперечно, що він подумки «віддає честь» цим панам, особливо під час заметілей і дощів.

Ворзель –  селище, яке досі живе спогадами 30- 40-річної давності. Тоді тут вирувало курортне життя. У літні місяці його чисельність зростала до 25 тисяч осіб завдяки 28 оздоровницям і неорганізованим відпочивальникам, які винаймали кімнати. Літній кінотеатр, танцювальний майданчик збирав людей докупи, урізноманітнюючи відпочинок.

Ворзель –це селище контрастів. Поряд зі скромними будиночками на двоє і більше господарів, що, неначе, вагончики приростали кімнатами по мірі розширення сім’ї, сусідують палаци, обгороджені неприступними «антитерористичними» парканами.

Про паркани можна писати багато. От де політ політ фантазії.

Від промислово –  бетонно-стандартної простоти до кам’яних, різнокольорових з металічними надбудовами, часто по багатогектарному периметру. До останнього крику парканної моди, очевидно, слід віднести недавно зведену монументальну стіну-огорожу оздоровниці СБУ.  У її сіре кам’яне тло патріотично вбудований елемент національного орнаменту рожевого кольору, що, безперечно, підкреслює гармонійність кольорів.

Менш заможні почали поквапливо замінювати свої сітки і дерев’яні паркани на бетонні,глухі і сірі. Десь упустила селищна влада момент, коли утвердження своє власності через паркани-стіни набуло розмаху і популярності. А зараз все частіше лунають пропозиції закрити це парканне царство молодими ялинками. Ліс старіє і нові порції фітонцидів не будуть зайвими.

Центру,як такого, Ворзель не має. Центральна вулиця розділена коліями. По одному боці скромна будівля селищної ради сусідує з колишнім великим гастрономом, уже з десяток років, як закинутим, обшарпаним, з побитими вікнами. Цей факт, подібно, абсолютно не бентежить власників теперішнього монстра. У них своя міра доцільності, де такому поняттю, як місцевий патріотизм місця не має. Недобудований великий готель теж не додає  оптимізму.

Ворзель наповнений бродячими собаками. Вони гуртуються у зграї і стають проблемою не тільки мешканців, але й відпочивальників. Раніше їх відловлювали. Зараз ці служби скоротили. Будування  притулку місцевий бюджет не потягне. Тай не набудуєшся – кількість собак постійно поповнюється новими, яких  залишають у ворзельських лісах любителі тварин. (Декілька цифр трирічної давності. Травмпункт у Бучі, що обслуговує також Ірпінь, Гостомель і Ворзель за неповні три місяці надав допомогу 72 особам, яких покусали собаки. З них 32 покусані бродячими).

А тепер про гарне.

Найбільша гордість Ворзеля – це, безперечно, Центр Культури «Уварівський дім», відреставрований останніми роками. Це колишня дача  сім’ї  Наталії Уварової, доньки цукрозаводчика Федора Терещенка, одного з найбільших меценатів свого часу. Центр Культури  є не тільки  окрасою Ворзеля, але і духовним пристанищем для мешканців всього Ірпінського регіону.

Є тут п’ятачок, де відчувається подих часу. Це – банк і магазин. Там  розумієш, що радянська побутова дійсність таки у минулому.

Своєрідною візитівкою селища є озеро, оточене з одного боку столітніми соснами, з іншого – березовим гаєм. До острівця, який є продовженням ресторану веде місток. Неподалік  біліє модерний СПА –готель.

На другому березі озера –  пляж, обрамлений березовим гаєм.

У гаї теж розмістився  готельно-ресторанний комплекс.

Зараз громадськість Ворзеля забила на сполох. Озеро може зникнути через засилля водоростей. Потрібне термінове і радикальне його очищення.

Має Ворзель унікальний у своєму роді об’єкт – Будинок творчості композиторів. Там, на 11 га на відстані 150 м один від одного стоять 21 будиночок, кожен з концертним роялем. Тут творилася українська музична класика.

Є тут і готель, збудований для поетів та іншого творчого люду, концертний зал. На жаль, досі  так і не вдалося  зробити у них бодай косметичний ремонт. Обшарпані, в оточенні кропиви та повалених дерев, вони є докором владі . Яка так і не спромоглася надати цьому об’єкту статусу історико-культурного заповідника, хоча декларувала про такий намір ще у 2002 році.

Прикметно, що БТК приймає гостей з далекого зарубіжжя. Мабуть,  вся ця обшарпаність надихає їх творчі натури.

Є у Ворзелі «екзотика» – 95-річне тюльпанове дерево. Зацвітає у червні. А ще великий березовий гай.

Ворзель був домівкою для багатьох діячів української культури. Тут проживав письменник Валерій Підмогильний, композитор Борис Лятошинський,письменники Дмитро та Юрій Бедзики. Ім’я Дмитра Бедзика носить бібліотека. Ще одне ворзельське духовне пристанище із широким вибором сучасних видань теж.

Зараз, переживши Чорнобиль і перебудовчі потрясіння, Ворзель потиху підіймається. Прокладено асфальтовані дороги, освітлено вулиці, доводиться до пуття водо – каналізаційна система, переведено на баланс селища школу, бібліотеку, садочки тощо. Це дає змогу відремонтовувати  приміщення,в основному, силами спонсорів.

Побудований міні – стадіон зі штучним покриттям постійно зайнятий школярами – футболістами. І не тільки. (Він, неначе, наглядний докір  іншому, приватному, який обгородившись  неприступною сіткою і сторожихами з лютими собаками, рідко дозволяє топтати свою зелену  травичку спраглим за таким килимом футбольним ногам).

У  Ворзелі відправляють Служби у двох православних церквах ( Київського та Московського Патріархатів), у  Домі Молитви. Новітні церкви винаймають зали санаторіїв.  Римо-католицька церква відправляє Службу у приміщенні Вищої Духовної Семінарії, яка почала діяти у  90-х роках на території колишнього піонерського табору. Літом тут оздоровлюються діти.

Недавно громадськості було презентовано проект центральної площі із 4-зірковим готелем, приміщенням нової селищної ради, відпочинковим комплексом. Австрійський бізнес вирішив долучитися до осучаснення селища. Ворзель включений  у програму Євро-12 і майбутні забудовники надіються на зелене світло. Та як там буде дальше, можуть сказати чиновники, від яких залежать подальші дозволи. Думається, що факт «глибокої причетності» не буде вирішальним у їх рішеннях.

Оздоровниці.

Їх на сьогоднішній день 12. За винятком декількох, всі вони залежать від спроможності держави заповнити місця. І держава заповнює, коли може і як може.

Санаторій “Україна” –  відноситься до Укрпрофоздоровниці. Це 365 цілорічних ліжок у чотирьох спальних корпусах з двомісними кімнатами,

кімнатами класу «Люкс», з потужним бальнеологічним і фізіотерапевтичним відділенням, з сучасною діагностичною базою. Є дві їдальні із замовною системою харчування на 550 місць.

Спеціалізується на лікуванні кардіологічних хворих. Тут працює реабілітаційне відділення на 60 ліжок для хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда, для прооперованих на серце. Два корпуси розташовані  на великій, доглянутій території. Інші два – на скромнішій. Для відновлювального лікування дітей працюють спеціалізовані відділення на 134 ліжка – 72 дитячих і 62 для батьків, які супроводжують своїх дітей . Щороку в санаторії оздоровлюються близько 6 тисяч осіб. Серед них громадяни з Росії, Ізраїлю,Німеччини. Були, навіть, з Індії. В, основному, це колишні співгромадяни та родичі людей, які мають бізнес в Україні. Вартість путівки  230 грн в день. Працює цілорічно. Телефони (045 97) 46423;  (04597)46434

Санаторій «Ворзель» – підпорядкований Національній академії наук України.

На відміну від решти санаторіїв, збудованих у першій половині 20-го століття, цій оздоровниці  лише чверть століття. Сучасна багатоповерхова споруда( в озелененні її території  брав участь  Ботанічний сад ), є своєрідною візитівкою селища. Розрахований на 230 ліжок.  Являється базовим для лікування хворих, які постраждали від чорнобильської аварії. Це, в основному, хворі, які і в санаторії отримують медикаментозне лікування. Тут висококваліфікований медичний персонал, сучасні методи діагностики, широкий вибір фізіотерапевтичних і бальнеологічних процедур. У 2009 році у санаторії пролікувалося біля 3 тисяч  чорнобильців. 400 громадян скористалися путівками  Фонду соціального страхування. За приватні кошти оздоровилися лише 40 чоловік. Вартість путівки 250 грн в день. Телефон (04597)46381

Санаторій “Перемога – колективне підприємство з 1991 року.

Майно орендує в  Укрпрофоздоровниці. Розрахований на 300 ліжок. Оздоровлює  чорнобильців. Є відділення на 50 ліжок для дітей з ендокринними захворюваннями у супроводі батьків. Має великий спортзал. За 2009 рік тут оздоровилися 2,5 тис осіб. Купляють путівки не більше десятка громадян у місяць. Велика територія, яку стараються підтримувати у хорошому стані. Вартість путівки до 200 грн в день. Телефон (04597)46019

Лікарня відновлювального лікування військово-медичного управління Служби безпеки України .Крім всього спектру  лікувально-діагностичних кабінетів, має плавальний басейн площею 200 кв. м, сауну. В період літніх і зимових канікул функціонує дитячий оздоровчий комплекс. У міжсезоння приймає відпочиваючих на вихідні дні.

Дитячий санаторний комплекс “Кичеєве”- комунальний заклад, підпорядкований Київській обласній раді.

У Ворзелі має 3 відділення на 180 ліжок –

ендокринологічне, кістково-суглобне, психоневрологічне. У 2009 році тут оздоровилися  3041 дитина з Київської області. Заклади ( крім ендокринологічного, збудованого у 1970 році) розташовані в колишніх  дореволюційних дачах київських багатіїв. Їх, по мірі сил, підтримують у задовільному стані.

Дитячий санаторій «Орлятко»- комунальний заклад, підпорядкований Київській міській раді. Розрахований на 225 ліжок гастроентерологічного профілю. Кількість дітей, яка тут оздоровлюється, утаємничена на ворзельському рівні. Зі слів головного лікаря, такі  дані може надати тільки київське начальство.

Дитяча база відпочинку «Енергія» – одна з найкращих ворзельських оздоровниць.Відомча, підпорядкована Київенерго. Функціонує на базі  колишнього піонерського табору.  Сучасний оздоровчий заклад на 180 місць з критим басейном, який працює впродовж цілого року.

Взимку – це база відпочинку вихідного дня. За літній період тут оздоровлюється  800 дітей. З 2003 року реалізує, згідно ліцензії,біля 90% путівок приватним особам. Табір популярний, путівки розпродуються наперед. Ціна 2800 грн за 21 день. Телефон –  (04597)46078

Дитячий табір«Відкрита Біблія» – належить однойменному Всеукраїнському християнсько – просвітницькому  благодійному фонду. 2 роки тому благодійники могли оздоровити за літо біля 500 дітей. Тепер – у 5 раз менше.

Оздоровчий комплекс «Юність» – колишній міжнародний дитячий табір. Зараз надає житло для проживання робітникам, які зайняті на будівництві об’єктів  різного призначення. Часом приймає дітей на оздоровлення (минулого року тут відпочили 200 дітей).

Будинок дитини – закритий заклад,  який підпорядкований Управлінню охорони здоров’я Київської міськдержадміністрації. Розташований у 4-х корпусах ( колишніх дачах київських багатіїв).  Розрахований на 120 дітей з одного місяця до 4-х років. З 2008 року відкрито відділення реабілітації для київських дітей з ураженою  центральною нервовою системою. Тут  багато дітей, батьки яких позбавлені батьківських прав.

Частими гостями є волонтери з Європи і Америки. Багато з них  допомагають в облаштуванні Будинку.(На фото – волонтери зі штату Мічіган).

Всі діти(крім 2% , яких забирають після 4-х років в Будинки для інвалідів), усиновлюються.

«Медекспрес» – медичний заклад, відкритий у 90-х роках. Спеціалізується на лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи. Сюди на лікування приїжджають пацієнти з усієї України. За рік була надана допомога біля 1200 пацієнтам.

Телефон –(04597)46485

Санаторій «Зірка» – колись один із найбільших у системі Укрпрофоздоровниць. Останні роки майже не функціонував.

Недавно Правлінням профспілок України було прийняте рішення про відчуження санаторію «Зірка» під медико-екологічний факультет та навчально-оздоровчу базу Києво-Могилянської академії. Гуртожиток для могилянців  тут діє більше 10 років.  Зараз проводиться експертна оцінка землі. Це епохальне рішення для Ворзеля. Перебування на його території одного з найбільш знакових університетів України може стати дуже якісною відправною точкою у подальшій долі Ворзеля.

Мрії про статус курорту.

Статус кліматичного курорту Ворзель отримав у 1938 році, підтвердив у 1982 за своє особливе повітря, насичене киснем високої іонізації. Цю особливість надають йому змішані  листяно-хвойні ліси.

Зараз селищна влада у пошуках чинників, які б відновили статус Ворзеля, як курорту. Це справа непроста. Якість повітря, як основної складової в отриманні статусу курорту у минулому вже не береться високими інстанціями до уваги. Тай яка там якість, якщо Ворзель задихається від димів у весняно-осінній період. Правда,за  останні сезони димові оргії пішли на спад. На разі, як  один із найприйнятніших варіантів  розглядаються  пошуки  лікувальних вод у глибинних пластах землі. Але це великі видатки.

Ворзель у 4-й чорнобильській зоні, тому тут не можна будувати нові оздоровчі заклади. Байдуже, що радіаційний фон вже давно значно нижчий, ніж у Києві. Ставити це питання, значить йти проти популізму – основної складової політиків  всіх рівнів. Тай численні чорнобильські фонди не будуть у захваті. Наше чергове задзеркалля.

Як варіант, розглядається спеціальний статус для Ворзеля в умовах четвертої зони, який може надати парламент.

Викуплені або здані в оренду без зміни цільового призначення  50 гектарів землі ( в основному це землі колишніх піонерських таборів), чекають свого часу. Думається, що власники цих земель вітали б заохочення влади будувати на них нові дитячі оздоровниці. Особливо, коли б влада надала такому будівництву зелену вулицю у вигляді податкових, інших преференцій, серед яких , скажімо, могла б бути безкоштовна проектна документація. При належному менеджменті цей бізнес міг би стати успішним  – близькість до столиці робила б його таким. У Києві є великий прошарок середнього класу, який в спромозі купити для своїх дітей путівки на час канікул. Купляли б путівки і батьки, і спонсори з інших областей. А  діти, набираючись здоров’я, заодно, знайомились би зі столицею.  Організовані  шкільні   екскурсії  з усієї України теж мали б де зупинятися.

Найголовніше на даному етапі – не допустити зміни цільового призначення землі  колишніх дитячих таборів. Багато з них вже втрачено для дітей. Там замість багатоголосого дитячого сміху  – сита тиша для декількох осіб. І все ж  Ворзель має ще потенціал, щоб  стати рекреаційною перлиною біля столиці нашої держави. Була б на це воля влади на всіх рівнях.

18 07 10                                                                                        Данута Костура

«Міні – Артек» – http://www.day.kiev.ua/198569

«Якби в хороші руки» –  http://www.day.kiev.ua/174706/

«Міні-Артек –туристичний» –  № 23 червень 2008 року  http://www.ukrslovo.com.ua/http:/

“Перший крок до здійснення доленосної мети» –http://www.imounr.org.ua/?p=13750#more-13750

Popularity: 26% [?]