Ніна Костенко

Місцева влада, яка покликана працювати в інтересах власної громади, чомусь з пересторогою ставиться до активності тої самої громади, яка її обрала. Тут чиновники включають всі можливі важелі, аби перешкодити громаді, яка делегувала владі всі «владні» повноваження. І найпростіший спосіб не допустити громаду до процесу прийняття важливих рішень – це «закрити» його від небажаних очей не лише громадських активістів, але й опозиційних депутатів.

1. «ЧУЖА»ТЕРИТОРІЯ АБО ЯК ПАНІ МЕЛЬНИК ДЕПУТАТУ МЕЛЬНИЧУКУ НА «СВОЄ» МІСЦЕ ВКАЗУВАЛА

Богдан Мельничук, депутат Ірпінської міської ради, був визнаний «персоною нон грата» на окрузі, який підпорядкований іншому депутату, а саме Дмитру Войцеху, під час засідання земельної комісії, головою якої є Олена Мельник.  Богдан Мельничук, як зазначила пані Мельник, «втрутився у чужу територію», хоча мав би перейматися проблемами своїх виборців. Депутат Мельничук обурився таким розподілом на «своїх» і «чужих»  і вказав, що згідно з чинним законодавством, зокрема Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», він має право перейматися  проблемами, які хвилюють усіх жителів Ірпеня, а не лише свого округу. Що ж змусило так розсердитися пані Олену, запитали ми у Богдана Омеляновича, бо, здавалося б, всі мусять розуміти, що нині не середньовіччя, а виборчий округ – не вотчина окремо взятого депутата. Такий підхід до депутатів з боку вищестоящого начальства, у мене, як простого виборця, викликає певні «сум»яття почуттів». Отже, як правильно повинен реагувати депутат на звернення виборців, щоб виправдати їхню довіру, незалежно від того чи визнає його влада чи ні? Адже від рівня цієї довіри і залежить ефективність роботи всього депутатського корпусу.
– То чи існує в Ірпінській міській раді розподіл на депутатів -«своїх» і «чужих»? – запитуємо у Богдана  Мельничука, який є головою Ірпінської міської організації ВО «Свобода» та відомий серед жителів Ірпеня своїми опозиційними виступами на  міських сесіях.
– Певний розподіл на «своїх» і «чужих» існує: якщо я це вам скажу, то, аж ніяк не відкрию Америку. У той же час вважаю, що оцінку депутатам дає не влада, а виборці, які вибирали депутатів. Люди завжди дадуть  об»єктивну  оцінку всім, хто отримав депутатський мандат: хто – для вирішення лише своїх інтересів, а хто – працював на користь громади.
–  У складі нинішньої ради – більшість успішних бізнесменів. Для чого їм депутатський статус? Це такий собі непереборний потяг до влади, особисті амбіції чи бажання лобіювати свої інтереси?
– Не можу говорити за  всіх своїх колег. Говоритиму про себе. Мій депутатський мандат – це можливість конкретно впливати на рішення ради, на життя рідного міста. Я народився на Тернопіллі, але працюю і проживаю в Ірпені майже 40 років свого життя, у ньому народилися мої діти, тут народилися і живуть мої онуки, тож дбаючи про своє місто, дбаєш і про майбутнє свого роду. У мене для цього є бажання і сили.
– Повернемося до теми «свій»-«чужий». Хіба такий підхід не свідчить про лобіювання певних інтересів, таких як, наприклад, бізнесових, чи інтересів своїх колег по фракції?
– Звичайно, що лобіювання є.

2. ЧИ ТРЕБА  ВИЗНАВАТИ ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ ЩОДО ЗАБУДОВИ НА ,,ПРОГРЕСІ’’ «ТАКИМИ, ЩО ВІДБУЛИСЯ», ЯК ЦЬОГО ХОЧЕ МІСЬКА ВЛАДА?

Фальшування громадських слухань з приводу детального плану забудови кварталу між вул. Жовтневою, Дзержинського і Котляревського ( так звана забудова гаражів), які проходили у школі №3 у грудні минулого року, ще раз підтвердило, що громадські слухання хочуть використати за старим перевіреним методом: для фальсифікації  громадської думки.

Розповідає Богдан Мельничук,депутат Ірпінської міської ради:
– До мене звернулися офіційно, із заявою, мешканці Ірпеня – група у складі 78 чоловік, які проживають по вул. Жовтневій, Дзержинського, Котляревського та мають нежитлові забудови – гаражі та сараї в межах вказаного кварталу, якими користуються з початку 60-х років. Я звернувся з відповідним депутатським запитом на ім»я міського голови п.Скаржинського, у якому просив розглянути можливість виділення, розробки технічної документації та узаконення господарських будівель. З незрозумілих причин мій депутатський запит не потрапляє на розгляд сесії, як це і передбачено ст. 22 «Про порядок розгляду депутатського запиту» Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», натомість він був терміново включений у протокол засідання земельної комісії.
Раніше,  продовжує пан Богдан, до прокуратури м. Ірпеня звернулися мешканці, які проживають у будинках 2,4,6,8,10,12,14,16 по вул. Дзержинського з проханням про вивчення питання фальшування проведення громадських слухань, щодо розробки детальних планів забудови території кварталу у межах вул. Дзержинського, Полтавської, Жовтневої та Натана Рибака і кварталу в межах Гостомельського шосе та 10–ої Лінії, яке формально проводилося 10 грудня 2011 року у школі №3. У ньому вони просять прокуратуру «провести розслідування щодо фальшування процедури та результатів проведення громадських слухань і зобов»язати Ірпінську міську раду провести повторно громадські слухання, на яких ми можемо реалізувати своє право впливати на вирішення питань, які безпосередньо стосуються наших інтересів».

Повторні громадські слухання з обговорення детального плану забудови двох мікрорайонів Ірпеня, які проходили  на початку березня у школі №3,  розпочалися з виступу мера Скаржинського, який відразу ж, по – батьківськи,  виявив турботу про вчителів та дітей, мовляв, і школу утеплемо, і комунікації поміняємо, і навіть шкільного автобуса купимо. З громадою мер говорив з батьківською турботою як з дітьми: хто хоче виступити – виступайте, хто хоче подати пропозиції- подавайте. Громадські слухання для влади, зазначив мер, – обов»язкові, і рішення буде прийняте з врахуванням ваших побажань… «Хто не вірить, що ви найкращі, той нехай вийде із цього залу!» – сказав голова і …першим покинув громадські слухання. Чималий чиновницький десант приступив до виконання своїх обов»язків: виступив заступник М. Головкевич, за ним нач. відділу архітектури М. Копач, який повідомив про виконані два детальні плани на замовлення міської ради за кошти інвесторів. Розробник: інститут «Діпромісто».
Проте громада була налаштована критично і люди один за одним ставили досить незручні запитання: “Хто дав вказівки зносити гаражі?», «Чи є проект комунікаційних трас?», «Чи проектується хоч один дитячий садочок?», «Що буде на місці старої аптеки?», «Чи передбачається знесення господарських будівель?», «Які багатоповерхівки плануються будувати?» та багато інших. І хоч як чиновники не намагалися переконати присутніх, що потрібно проголосувати «за», адже стільки часу згаяно на ці всі громадські слухання, але громада ще раз проголосувала «проти». Цього разу громадські слухання пройшли так, як це передбачає законодавство. Але хто дасть гарантії, що вкотре волевиявлення громадян не будуть сфальшовані і громадські слухання вкотре (!) «визнають такими, що відбулися», так як цього хоче місцева влада.

Popularity: 3% [?]