Днями з Нідерландів повернувся керуючий справами Ірпінської міської ради Максим Плешко. Він перебував там разом з делегацією, яку також представляли заступники голів Львова, Вінниці,  Івано-Франківська та Сум. Упродовж трьох днів представники України знайомилися з новітніми технологіями, якими послуговуються нідерландці, і які для них стали нормою життя, та зі  столицею країни – Амстердамом і її мешканцями.

Своїми враженнями від поїздки Максим Плешко ділиться з читачами «Ірпінського вісника»:

« Ми знайомилися з Амстердамом, а також з його містами – супутниками. Нині на слуху такі поняття, як «сталий розвиток» та «циркулярна економіка». Як  вони втілюються у життя голландців ми побачили на практиці.

Але спочатку про Амстердам. Вразила величезна кількість велосипедів, розвиток велосипедної інфраструктури.  Їдуть на роботу на велосипедах у дорогих, елегантних костюмах чи сукнях працівники світових компаній. Або їде на велосипеді по своїх справах мама, а спереду і позаду сидять її діти.  Потоки велосипедистів. Велодоріжки окремо від  машин. Велосипеди всюди, біля станцій метро, біля вокзалу. Бачив картину, де на одній парковці  стояло близько 10 тисяч велосипедів. Спочатку це вражає, безкінечно фотографуєш, але невдовзі звикаєш. В центрі міста машин мало і дихається вільно.

І ще така деталь щодо Нідерландів і їх мешканців. Які у нас асоціації про цю країну? Вирощують тюльпани, а ще, що у них суцільні  гей паради, вони курять коноплю,  займаються розпустою, ходять на вулицю червоних ліхтарів. Насправді туди ходять туристи. А нідерландці високотехнологічна, організована нація з потужною культурою. Це нація з нормальними сімейними цінностями, з цікавим, активним життям, із почуттям гумору.

А тепер звернімось до поняття «сталий розвиток». Коли у Європі почався автомобільний  бум, нідерландці  побачили, чим їм це загрожує. Через вузькі вулиці не було де паркувати автомобілі, центр постійно переповнений машинами. Вони почали інтенсивно розвивати велоінфраструктуру. І всіляко пропагувати переваги велосипедного руху, роблячи при тому велосипедні доріжки, паркувальні місця для велосипедів. Для автомобілів створили і створюють перепони, підвищуючи, зокрема, ціни на паркування ( 60 євро за добу). Широко розвинений прокат велосипедів. Ось це і є одна з моделей сталого розвитку на практиці. Коли наперед відслідковуються виклики, які загрожуватимуть суспільству ( чи вже загрожують) і пропонуються способи їх вирішення.

Ще що вразило. У нас різко зросла вартість за опалення. Тому потрібно робити все, щоб зекономити тепло, знайти варіанти заміни газу. У Нідерландах це питання давно закрите.  Зробивши все, щоб не опалювати повітря на вулиці через вікна, стіни своїх будинків, чи землю навколо труб, по яких проходить тепла вода, нідерландці беруть тепло з альтернативних джерел.  Альтернативою газу у них є, зокрема, сонячні батареї. Це при тому, що в Амстердамі пів рок йде дощ і, як правило, несонячні дні.

Використовують також вітрову енергію, теплові труби, які гріються від того ж сонця.

А ще опалюють будинки через спалення сміття. 25 відсотків всього тепла дає Амстердаму сміттєспалювальний завод четвертого покоління. Хочуть добитися 60 відсотків. З його труб не валить чорний дим. А загазованість біля заводу  така ж приблизно, як на київській Окружній дорозі.  Приймає 600 вантажівок сміття на добу. На території заводу квітнуть тюльпани. Розташований неподалік центру в промисловій зоні.

Якщо відбудеться якась глобальна проблема ( не стане газу) , це ніяк не вплине на місто, бо кожне місто є автономним. Ось ще один приклад поняття «сталість розвитку».

Щодо питання «циркулярної економіки». Один з муніципалітетів запустив пілотний проект з циркулярної економіки, технологічному парку. Ми були на цьому дуже цікавому підприємстві, технологічному «хабі».

В Амстердамі було багато суднобудівних заводів. У доку, де був ремонтний завод,  земля на пів метра була забруднена маслами. Це була неліквідна територія. Адміністрація міста віддала землю компанії, де працювали молоді креативні  люди. Старі баржі витягнули на берег, у них зробили офіси, проклали між ними дерев’яні помости, газони. Тут все підпорядковано самовиживанню на окремо взятій території. Вони збирають дощову воду з дахів, очищають її і споживають. В унітазах є дві кнопки – для фекалій і сечі, які переробляються і використовуються у цьому «циркулярному господарстві». У них є теплиця, де на цьому гумусі вирощують зелень. І тут же використовують у своєму кафе.  Цей «хаб»  повністю на самовиживанні. Там все переробляється. Він не підключений до водоканалізаційної системи. Тільки частково витрачає кошти на підвезення продуктів та електрику. Циркулярна економіка- це все, що туди прибуває, але уже ніде не йде.

Ось такий наочний приклад «циркулярної» економіки.

Ми можемо перейняти досвід Амстердаму щодо розвитку велосипедної  інфраструктури. Цей напрямок співзвучний стратегічному розвитку Ірпеня, як місту здоров’я.  Кількість машин, а з ними і загазованість збільшується. А велосипедом Ірпінь можна проїхати впродовж пів години. І до центру з усіх точок добиратися не більше 15 хвилин.  Особливий наголос слід би зробити для учнів. Потрібно визначити місця, де пролягатимуть велосипедні доріжки, місця паркування.

Буду ініціювати створення велосипедної громадської ради, щоб саме велосипедисти формували велосипедну стратегію міста.  Тому що їм цим користуватися. Хай розкажуть, де краще зробити парковки, де доріжки прокладати, хай контролюють якість робіт.

Звертаюся до усіх вело активних жителів Ірпеня, яким по душі поняття дієвого патріотизму: давайте разом зробимо Ірпінь велосипедним містом. Для створення велосипедної громадської ради потрібна ініціативна група. Пишіть мені у Фейсбук, хто хоче долучитися! А також запрошую до себе у 35 кабінет у будь-який час».

Спілкувалася Данута КОСТУРА

Popularity: 2% [?]