Данута Костура
Залишився в історії ще один прояв народного волевиявлення. З усіма його викликами. З таємним лозунгом: «Все буде регіон».
У приірпінському селищі Ворзель вразила стійкість виборців. Вистоювали по 2-4 години у тісноті і задусі. Деякі розвертались і йшли назад, поповнюючи ряди тих майже 40 відсотків, які не взяли участь у голосуванні. Із 2271 виборця, що проголосував, ( при 3878 внесених до списку) безперечно, добра половина стояла за «ідею». Інша, мабуть, ідею все ж сумістила з «ковбасою» у вигляді жінок, чоловіків, дітей, сватів, кумів, які балотувалися. Бо у виборчому процесі взяло участь біля 250 кандидатів – дев’ята частина від тих, хто проголосував. На кожному з 30 округів на голоси виборців чигало від трьох до тринадцяти кандидатів. Тому результат у 10 голосів робив з кандидата депутата. Кандидували цілими сім’ями, таким собі сімейним підрядом. Думається, що, відчасти, до такого масового бажання стати слугами народу доклалась і попередня влада, яка щедро пороздавала всій собі і «навколо себе» землю.
Тому девіз автора цих рядків, яка теж була серед пошукувачів депутатського мандату – «Розглядаю депутатство, як свого роду волонтерство, де немає місця приватному інтересу» був переконливим хіба для тих, хто знає автора особисто. Тай то далеко не для всіх. Бо на практиці виявилося, що віддали перевагу тим, де «все буде регіон» або проголосували за «сімейний підряд».
Автор пристала на пропозицію представників УНА піти від їх організації на вибори. Окрім бажання донести до мешканців свої посили, хотілось побачити процес зсередини.
Із 22 кандидатів у депутати в Ірпінь, опинилася на 8-му місці із своїми 62 голосами. Результат здивував прихильників. Одним видався замалим. Щиро вірили, що повинна була перемогти. Інші вважали результат ваговим, як для статусу некорінної, необтяженої шкільними друзями, сватами, кумами. Без вагомої політичної сили за спиною, з усіма її плюсами. Додавали сюди і трьохрічну боротьбу автора з димом, яка ще й досі викликає у багатьох нерозуміння та неприйняття. Ще інші – національну орієнтованість автора, а враховуючи специфіку ментальності багатьох ворзельських виборців, ця риса безперечно, не віталася. Однако, неабияк потішили слова одного з прихильників, який стверджував, що її, автора, виборець наділений ментальністю скандинавського плану. Так що знаємо куди і як рухатися. ( Прихильник же, як справжній виборець західного зразка, обурився ситуацією на дільниці і голосувати не став).
Користуючись нагодою, хочу від усієї душі подякувати виборцям, які повірили у мене, у щирість моїх посилів.
Підрахунок голосів на всіх трьох дільницях пройшов напрочуд злагоджено у розумінні затягування підрахунку. Рахували, перераховували, знову рахували. Чи то голови комісій були геть нефахові, чи то занадто фахові. Після декількох спроб спостерігачів, які зналися на законі, придати процесу темп, стало зрозуміло, що справа безнадійна. Перестала обурюватись і автор, як спостерігач. Особливо, коли побачила струмені поту і бордові плями на лиці голови комісії після його довгої телефонної розмови. Та ще коли пішла чутка про втрату свідомості голови сусідньої дільниці.( Відлежавшись добу, голова таки довела процес підрахунку до кінця).
Що не кажіть, а ми таки демократизувалися. От скільки судяться. Ну і що, що безрезультатно. Зате є рух. У 2006 році судились значно менше. Може було менше порушень, може менше азарту судитися. У порівнянні з 2006 роком, коли автор з невимовним подивом констатувала ( звіривши свої дані з даними ЦВК на одній з дільниць), що БЮТ отримав вдвічі більше, а НУ і ПР поділили майже порівну другу половину. І все за рахунок не таких знаних партій. Але, звичайно, стверджувати стовідсотково не може. А що, коли перша подача даних на дільниці була неточна? Навіть, настільки.
А ще думається, що «Свобода» повинна віддати належне Табачнику. Не будь його, такого, результат у свободівців був би значно скромнішим. Часом є таки користь для деяких сил від комуністів та їх супутників ( згадаймо другий тур президентських виборів і такі знайомі, такі голосні «речитативи» бійців з націоналістами на фінішній прямій. І як результат, вагомий всплеск голосів опонентки). Так що нема зла без добра. Бодай для когось.
А загалом, що було – бачили. Що буде – побачимо.
Данута Костура
no images were found
Popularity: 1% [?]