Результати круглого столу «Соціальний діалог в Україні як інструмент прийняття рішень»
20 квітня 2010 року в Ірпені відбувся Круглий стіл «Соціальний діалог як інструмент прийняття рішень», організований Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), Ірпінською міською радою, Федерацією профспілок України, Конфедерацією роботодавців України, Українською асоціацією якості. Круглий стіл мав загальнодержавний статус, але питання, що висвітлювались у доповідях експертів, є важливими для кожного жителя Приірпіння.
Адже саме під час економічної кризи актуальними завданням для влади, роботодавців та профспілок є формування реальної багаторівневої системи соціальних гарантій для різних соціальних груп населення. У пленарному засіданні Круглого столу прийняли участь: Г.В. Осовий – перший заступник голови Федерації профспілок України; В.О. Михайлов – генеральний секретар Українського національного комітету Міжнародної торгової палати; К.А. Ткаченко – директор департаменту оранізаційної роботи Конфедерації роботодавців України; О.М. Петроє –доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики Академії державного управління при Президентові України, к.н. з державного управління; Н.П. Ківенко – доктор філософських наук, професор, завідуюча кафедрою соціології Національного Університету Державної податкової служби України.
Г.Осовий, В. Михайлов, А. Симуха
У доповідях експертів розкривалась сутність та підходи щодо розвитку соціального діалогу як у Європі, Україні, так і на регіональному рівні, зокрема у містах обласного підпорядкування Київської області.
Отже, що означає поняття «соціальний діалог»? Яке його місце у сучасному житті? Чи існує соціальний діалог у Приірпінні? Які завдання ми, як наймані працівники, роботодавці або територіальна громада повинні ставити і вирішувати у соціальному діалозі?
Міжнародна Організація Праці пропонує використовувати таке визначення цього поняття: “Соціальний діалог являє собою всі типи переговорів, консультацій та обміну інформацією між представниками влади, соціальних партнерів з питань економічної та соціальної політики, що становлять спільний інтерес”.
Анатолій Федорчук
Соціальний діалог є процесом, у якому основним принципом організації діалогу партнерів є приділення уваги інтересам всіх сторін. Такий підхід дозволяє формування і прийняття ефективних рішень соціально-економічного розвитку країни або регіону, функціонування галузі, підприємства, встановленні стратегічних цілей і розробці програм, що можуть стосуватись багатьох аспектів життя територіальних громад.
Глобальною метою соціального діалогу у державі є збагачення її національного багатства. Відповідно до оцінки Всесвітнього банку по 192 країнах головною з трьох складових національного багатства країн є саме соціальний капітал, на який припадає 64 % проти 16 % фізичного капіталу (накопичених матеріально-речовинних фондів) та 20 % природного капіталу.
- Петро Калита
Під соціальним капіталом розуміють сукупність недержавних та некомерційних процесів соціального життя, взаємозв’язки та норми, яких учасники цих процесів дотримуються у суспільстві – тобто різні види діяльності, виконувані членами соціуму з власної ініціативи в рамках сформованої системи цінностей.
Перевага соціального капіталу особливо помітна в країнах з високим рівнем доходу. Наприклад, у Німеччині, Швейцарії, Японії його частка становить 80 %. Як свідчить аналіз, підвищення середнього рівня освіти робочої сили на 3 % за один рік веде до збільшення валового внутрішнього продукту на 9 %. Основною умовою формування соціального капіталу є наявність довіри в суспільстві.
Від інших форм людського капіталу соціальний капітал відрізняється тим, що його не можна придбати в результаті самостійного досвіду.
Потрібна значна група для сприйняття загальних норм довіри, що розповсюджуються на всіх членів соціальної групи.
«Норми» можуть містити в собі такі глибокі питання, як релігія, моральність, або окремі питання ділових відносин та робочих стандартів. Із цього виходить, що соціальний капітал створюється й передається за допомогою культури. Саме через це його важко сприйняти, проте і важко знищити. Набагато важче, ніж інші форми людського капіталу.
Надія Бенюх (друга зліва)
Важливість соціального капіталу полягає в тому, що він має сильний вплив на політичний, економічний і соціальний розвиток.
По-перше, якщо люди, що працюють на одному підприємстві, довіряють один одному і розділяють одні й ті ж етичні норми – витрати на виробництво знижуються. По-друге, суспільство, у якому сформована взаємодовіра, набагато легше ініціативно самоорганізується, оскільки високий рівень довіри дозволяє розвиватися широким соціальним зв’язкам, формуватися новим видам асоціацій, а також розвиватися співробітництву в рамках цих нових структур.
Ольга Петроє
Таким чином, суспільство з високим рівнем довіри зможе легше адаптувати нові організаційні форми ринкових відносин і технологій. Саме тому деякі спостерігачі висловлюють думку, що сучасне економічне життя не зможе стати ефективнішим без високого ступеня довіри.
Петро Адамович
Але і вона сконцентрована лише на таких показниках, як встановлення величини мінімальної оплати праці, термін відпустки, мінімальні соціальні гарантії та пільги.
Відповідно до проекту Закону України «Про соціальний діалог» для територіального рівня визначені наступні сторони соціального діалогу:
1) профспілкова сторона, суб’єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об’єднання, які діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
2) сторона роботодавців, суб’єктами якої є організації роботодавців та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
3) сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
4) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Марина Федорова
Стосовно соціального діалогу в Україні взагалі відбувається підміна понять, причина плутається з наслідками. Сталою залишається доктрина політики державного соціального забезпечення, незважаючи на досвід країн ЄС, де в державній політиці на першому плані саме принципи заохочення населення, посилення його мотивації до громадської активності.
Саме так можна започаткувати нові відносини, які, стаючи обов’язковим предметом соціального діалогу, виходять з-під жорсткого державного регулювання, перетворюються на запоруку соціальної злагоди і стабільності. За висновками Центру ім. О. Разумкова, єдиним перспективним шляхом соціальної політики в Україні може стати відмова від узагальненої дотаційної моделі соціального захисту на користь принципу заохочення ініціативи соціальних партнерів.
Олександр Редич
Сам проект Закону «Про соціальний діалог», який підготовлений регіоналами Хара В.Г., Стоян О.М. та Сухий Я.М. на круглому столі не розглядався. Нажаль, оскільки, як відмічено у Заяві Конфедерації незалежних профспілок України « … Цей законопроект, після прийнятих Комітетом поправок, авторство яких належить народному депутату М.М.Папієву, змінився до невпізнанності і тепер несе серйозну загрозу праву українських трудівників створювати профспілкові організації, непідконтрольні державі та роботодавцям».
Критичні зауваження щодо змісту Проекту Закону «Про соціальний діалог», процесів розбудови громадського діалогу, як складової соціального діалогу в Україні та у Приірпінні, зокрема висловили: Петро Калита – президент Української асоціації якості, Олександр Редич – голова Ірпінської міської організації «Українська народна рада», Руслан Синельников – координатор Міжнародного ресурсного центру України, Марина Федорова – представник Ради підприємців при КМУ, Уляна Бойчук – голова громадської організації “Підприємці Приірпіння” та ін. Круглий стіл прийняв Звернення учасників до органів державної влади України, у якому систематизовані висловлені пропозиції експертів та виступаючих щодо підвищення прозорості та ефективності соціального діалогу на усіх його рівнях.
Руслан Синельніков
Підводячи підсумок, потрібно відмітити важливість проведення подібних заходів на території м. Ірпінь. Такі заходи дають можливість громаді, органам місцевої влади та бізнесу здійснити порівняльний аналіз розвитку у Приірпінні громадянського суспільства, рівня соціально-економічного розвитку, виявити існуючі проблеми та окреслити шляхи їх вирішення.
Питанням залишається ігнорування участі у Круглому столі мерів Бучі, Ворзеля, Коцюбинського, Гостомеля, широкого представництва малого бізнесу, керівників підприємств роботодавців, їх профспілок, та власне і мера Ірпеня, що покинув даний захід ще на початку.
Світлана Демченко із групою підтримки
Тому для продовження даної теми, ІМО УНР запрошує громаду Приірпіння до обговорення результатів порівняльного аналізу соціально-економічного розвитку м. Ірпінь та міст обласного підпорядкування Київської області, що будуть публікувтись на сайті організації та у місцевій пресі. Аналіз виконано інформаційно-аналітичною групою ІМО УНР на основі даних Головного управління статистики у Київській області.
Ірпінська міська громадська організація УНР дякує організаторам, персонально пані Світлані Демченко за запрошенння до участі у Круглому столі і надіється на подальшу співпрацю у розвитку громадянського суспільства у Приірпінні .
Ресурси Інтернет, що використані у даній статті :
1. Сайт Конфедерації вільних профспілок України. “Заява щодо непрйнятності законопроекту “Про соціальний діалог в Україні””.
2. Проект Закону “Про соціальний діалог в Україні” ;
2. Сайт Національної тристоронньої соціально-економічнї Ради. “Про соціальний діалог”.
3. Сайт Конфедерації роботодавців України . “Соціальний діалог”.
4. Ольга Петроє. “Соціальний діалог у державному упроавднні: спроба структурування прорблеми“
5. Віктор Єлагін, Світлана Багрич. “Соціальний діалог як механізм соціального партнерства. Сутність, походження та огляд концепцій”.
Фото В. Пічкур
Popularity: 5% [?]