П’ять величних соборів родом з княжих часів височіють над Черніговим

Данута Костура

Перша згадка про Чернігів датується 907 роком – часом походу князя Олега на Константинополь. У договорі, який він тоді уклав з Візантією, Чернігову сплачувалася данина, а чернігівським купцям дозволялося вільно торгувати. Другу  згадку знаходимо через пів століття у творі візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією».

Чернігів – місто з 1300-літньою історією. Територія Чернігівського князівства у найширших його межах сягала на заході Дніпра, на сході – басейну Дону.  Чернігів був одним із найважливіших політичних центрів Русі, центром великого князівства. До наших днів збереглися споруди епохи Київської Русі .

Це Спаський собор – ровесник Софії Київської. Собор почав будувати  брат Ярослава Мудрого – Мстислав, а закінчив Святослав Ярославович – син Ярослава Мудрого (правив Черніговим з 1054 по 1076 рр).

Святослав  також заснував Єлецький Успенський монастир , збудувавши на його території величний  Успенський собор. Будівництво собору  пов’язане з дивом, коли на ялині проявився образ Божої Матері. Зараз тут  монастир.

Печерний Іллінський монастир теж завдячує своєму виникненню Святославу, який запросив монаха Антонія, щоб він вирив печери на Болдиних горах на зразок Києво-Печерських.

Загальна протяжність печер 315 м. Згодом над монастирем  збудували Іллінську церкву.

За часів чернігівського князя Давида Святославовича було збудовано Борисоглібський собор (1123р).

Собор збудований на місці споруд 11 ст. На сьогодні є музеєм.

У ньому представлені численні унікальні речі княжої доби. Крім цього завдяки своїй унікальній акустиці собор-музей являється Будинком хорової спадщини. Тут проходять концерти духовної музики.

Ще один свідок княжої доби – П’ятницька церква збудована на зламі 12 і 13 ст. на честь Параскеви, покровительки торгівлі.

Князь Святослав став засновником династії Святославичів. Після його смерті князівством правив впродовж 16 років Володимир Мономах .Він побудував на Дитинці храм і терем, від яких збереглися фундаменти.

У 1097 році на княжому з’їзді у Любечі Русь була поділена між династіями. Чернігів разом з Сіверською землею дістався Давиду Святославичу. Від тоді династія Святославичів правила впродовж 200 років.

Особливе місце в історії Чернігова займає Дитинець – центральна, оточена валом територія, яка  була основною частиною княжого Чернігова. Саме тут стояли і стоять досі  Спаський  та Борисоглібський собори , а також Благовіщенський собор та ще три кам’яні церкви, князівські двори. Вчені вважають, що на початку 13 ст. площа Дитинця становила 16 га , а загальна площа Чернігова до 250 га. У місті проживало біля 20 тис осіб. Це було, як на той час, велике місто не тільки Русі, але й Європи.

А потім настав 1239 рік. Монголо – татарська  орда спалила місто і винищила його мешканців. Чернігів поринув у морок довжиною у декілька століть.

У 1500 р. колись могутнє Чернігівське князівство опинилося у складі Московського князівства. У 1618 р. Чернігів разом з землями на 30 років перейшов під владу Речі Посполитої. У 1623 р. отримує Магдебурзьке право. З 1648 р. місто переходить під владу Гетьманщини.

Другий розквіт Чернігова після Київської Русі припадає саме на цей час. Постає найбільший храм  – Троїцький собор, трапезна церква із дзвіницею Борисоглібського монастиря,

Катерининська та Воскресенська церкви, приміщення полкової канцелярії.

До побудови Троїцького собору, трапезної Борисоглібського монастиря ( нині це приміщення відоме як будинок колегіуму) був причетний Іван Мазепа.

Срібні врата Борисоглібського собору, срібні шати на ікону Іллінської Богоматері теж його дарунок Чернігову.

 У 2009 р біля будинку колегіуму було встановлене бронзове погруддя Іванові Мазепі .

Сьогоднішній Дитинець це великий, затишний парк, який входить у комплекс Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Саме тут розташовані  Спаський та Борисоглібський собори та пам’ятки козацької доби.

У 1992 р. у парку  встановлено пам’ятник молодому Тарасові Шевченку, який неодноразово гостював у свого чернігівського приятеля Андрія Лизогуба.

Біля пам’ятника багатолюдно – є багато бажаючих сфотографуватися на його фоні.

Особливою рисою Чернігова є збереження його історичного ландшафту – на історичні оази не наступають багатоповерхові будинки, новітні бізнес центри. Цим фактом пишаються чернігівці і проводять  паралелі з Києвом, які, безперечно, не є на користь столиці.

Відстань від Києва до Чернігова 130 км, яку долаєш за 1,5 -2 години. А тоді  занурюєшся у непросту, але таку древню і могутню історію своєї держави.

Данута Костура

no images were found

Popularity: 3% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code