ПРИІРПІННЯ ПЛАЧЕ ЗА ГЕРОЄМ

Андрій СНІЖКО

Сьогодні, 23 березня, у селищі Коцюбинському в останню путь провели бійця-десантника, снайпера, «кіборга», великого патріота України та Приірпіння Максима Ридзанича. Він загинув 20 березня у бою під Донецьком, потрапивши у засідку російських диверсантів. Поклав життя, прикриваючи собою побратимів.

Максиму було 37 років. Він мав дві вищі освіти (геофізик-ядерщик, юрист). Реалізував себе як успішна людина, директор охоронної фірми. Був активістом громадської організації «Нові обличчя» та постійним учасником громадського життя Приірпіння.

Він виховував трьох малолітніх дітей, а відтак не підлягав обов’язковій мобілізації, і разом з тим, пішов добровольцем на фронт, вкотре засвідчуючи свій великий патріотизм та громадську свідомість. Наприкінці минулого року, перебуваючи у групі «кіборгів» – захисників Донецького аеропорту ім. С.Прокоф’єва, він дав інтерв’ю, нашому місцевому виданню, де пояснив свою позицію: «Росія візьме стільки, скільки ми їй віддамо. Мені треба воювати там, щоб тут було спокійно. Поки ми воюватимемо там, тут діти будуть ходити у школу». (чит.: http://www.imounr.org.ua/?p=20869).

Він вижив і вистояв тоді, у смертельній битві за Донецький аеропорт, але загинув зараз, під час «перемир’я»…

Полеглого героя навколішках зустрічали сотні мешканців Приірпіння, серед яких було чимало відомих людей, політків, керівництво навколишніх поселень. Сотні простих людей – і малих, і старих – нескінченною вервечкою тяглися до труни, аби покласти квіти та віддати останню шану Максимові Ридзаничу. Вони не знаходили слів, лише сльози і скорботне мовчання. А в тім мовчанні невимовна туга за батьком, чоловіком, другом, колегою, сусідом, достойним членом громади Приірпіння, і подяка, що захищав усіх нас на дальньому рубежі Батьківщини, але не вберіг себе…