Данута Костура
У ворзельському Центрі культури «Уварівський дім» відбулися наукові читання на тему «Петро Могила і Київщина».Зініціювали читання Юрій Мельничук – завідувач відділу краєзнавства та туризму відділу освіти Ірпінської держадміністрації, Олександр Соколенко – зберігач фондів-завідувач ворзельським музеєм історії та культури, Міжнародна академія козацтва.
Захід зібрав широке коло зацікавлених. У читаннях взяли участь науковці, студенти, представники громадських організацій, мешканці, відпочивальники ворзельських оздоровниць.
Учасники читань переглянули фільм Олександра Столярова про Петра Могилу. Режисер, перш ніж взятись за роботу, з подивом констатував, що його фільм буде першим і, наразі, єдиним про цю постать. І, що цей фільм поставить більше питань, ніж дасть відповідей.
Про своє бачення постаті Могили розказала Лариса Горенко – професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва, Юрій Руденко – професор Національного педагогічного інституту ім. Драгоманова, Олександр Редич – доцент Національного університету державної податкової служби України, голова Ірпінського осередку УНР, Вадим Безсмертний – учитель історії, Іван Землянський – режисер та інші.
Нагадаємо коротко біографію Петра Могили ( 1596 – 1647).
Нащадок древнього молдавського боярського роду . Освіту здобував у Львівській братській школі, згодом у європейських університетах. Був на військовій службі.
У 1627 році стає архімандритом Києво-Печерської лаври.
З 1633 року – митрополит Київський , Галицький і всієї Русі, екзарх (намісник) Константинопольського патріарха. Роки його правління увійшли в історію України під назвою Могилянська доба.
Згуртовує навколо себе освічених людей. Об’єднує Лаврську і Київську братську школи у колегію за зразком єзуїтських шкіл (згодом Києво-Могилянська академія). Дає поштовх до розвитку народної освіти. ( Широка освіченість народу, яка так дивувала іноземців на початку другої половини 17-го століття і які залишили свої захоплені спогади, це, у великій мірі, заслуга Петра Могили).
Упорядковує богослужбову практику. Видає «Требник», де містяться молитви, описи обрядів, пояснення і настанови. Залишив біля 20 різнопланових творів. В часи Петра Могили відновлюються Софійський собор, будуються церкви, розчищаються залишки Десятинної церкви, під руїнами якої віднаходять мощі князя Володимира.
Петро Могила жив і служив у важкий для Української православної церкви час. У 1596 році, внаслідок глибокої кризи у православній церкві, Київський митрополит М. Рогоза і більшість єпископів підписали Берестейську унію (союз) із Римом. Дії Могили були спрямовані на примирення – тих, хто визнав унію, і тих, хто виступав проти неї. Обговорювалось і питання патріархату. Але собори, які скликалися з того приводу, були безуспішними.
Помер Петро Могила у 50-річному віці. Згідно із заповітом, його поховали в Успенському Соборі Києво-Печерської лаври. (Після відходу радянських військ з Києва, Собор був підірваний, а з ним і прах митрополита). Все своє майно та бібліотеку( одну із найбагатших на той час, де були твори Сенеки, Цезаря, Цицерона, Макіавеллі, руські літописи, польські хроніки) заповів Києво-Могилянській колегії.
У 1996 році канонізований.
Село Рубежівка деякий час належало Петру Могилі. Збереглися його власноручні записи, у яких він підтверджував свою власність. Збереглися і листи, написані у Рубежівці до своїх румунських родичів. Знаходяться у одному з тамтешніх музеїв.
У 1996 році у Рубежівку приїздив родич Могили, румунський митрополит Нестор Олтенський. Подарував рубежівському храму копію старовинної ікони П. Могили.
У 2008 році у Рубежівці збудовано пам’ятник митрополиту Петру Могилі.
Постать Петра Могили суперечлива. Одні вважають його недостатнім поборником православ’я, інші – навпаки. Наразі для нас ця постать на виріст. Щоб сповна її оцінити потрібні знання. І ворзельські читання – невеличке та все ж наближення до розуміння цієї потужної особистості у нашій історії.
21 06 10 Данута Костура
Popularity: 5% [?]