Данута КОСТУРА

9  жовтня в актовій залі санаторію «Ворзель» зібралися небайдужі до долі селища ворзельці, щоб обговорити, як дальше рухатись селищу у напрямку курорту. На запрошення ГО « Народна Рада Ворзеля», яка була ініціатором зустрічі, приїхали люди, які фахово займаються розвитком курортно-оздоровчих територій.

Як йдуть справи з набуттям статусу курорту

Як просунулися справи з набуттям Ворзелем статусу курорту проінформував присутніх голова «Народної Ради Ворзеля» Дмитро ГОНЧАРУК. Наразі цей процес відбувався надто повільно і то головним чином завдяки активності громади. Але є надія, що включиться у цей рух і селищна влада.

Дмитро Гончарук повідомив, що 7 жовтня відбулась зустріч ворзельського голови Лариси Федорук та бучанського Анатолія  Федорука з директорами оздоровчих закладів, які ще функціонують у Ворзелі. На зустрічі було повідомлено, що проводитиметься експертиза ворзельських лікувальних ресурсів. Після цього буде надіслане клопотання щодо надання Ворзелю статусу курорту. Громадські активісти вітають таку новину.

Дмитро Гончарук дав коротку характеристику стану справ у Ворзелі. Є два варіанти розвитку Ворзеля– повзуча забудова селища або його розвиток, як рекреаційного центру, як курорту. У 1984 році у Ворзелі функціонувало 28 оздоровчих закладів, які могли одночасно приймати  близько 7,5 тис людей. На сьогодні лікувально-оздоровчих залишилося 8, якщо з дитячими  таборами, то 12. Вони можуть зараз одночасно прийняти 1800 людей.

Основним доходом селища є пайові внески від забудов.  Це одноразовий платіж, який складає 4% від вартості будівництва і  який може зменшуватися на суму побудованих об’єктів інфраструктури. Далі селище не отримує нічого. Забудова не є тим варіантом, який може запустити економіку і розвивати селище. Вона не дасть постійних надходжень в бюджет і не створить умов для їх надходження.

Ще одним негативом забудови є те, що забудова багатоповерхівками лягає тягарем на комунальні служби міста. Так  4 багатоквартирні  будинки заселять більше 600 людей. Близько 50 з них – це діти дошкільного віку та близько 100 – шкільного. Їм необхідний садок і школа. Пайових внесків з тих будинків не вистачить, щоб побудувати бодай садок.  Побудова ляже на бюджет селища.

Лікувально-оздоровчий комплекс створює робочі місця, податки з заробітної плати надходять у бюджет; оздоровчі заклади, туристичні об’єкти  теж можуть розвивати інфраструктуру селища.

Основним активом для селищної ради є земля. Якщо ми будемо забудовувати Ворзель – ми будемо втрачати кошти. Якщо ж земля буде віддана під будівництво санаторного закладу чи відпочинкового комплексу – це дасть додаткові робочі місця, курортний збір, вся інфраструктура для обслуговування санаторного закладу буде будуватись за кошти інвестора. Не треба буде будувати додаткові школи, садки, медзаклади.

Тому небайдужі ворзельці  намагаються домогтися статусу курорту, затвердити генплан курорту, щоб можна було обмежити забудову.

У небайдужих ворзельців появився партнер

У цьому процесі у Ворзеля появився партнер  – ГО  «Громадська платформа «Розвиток дестинацій» ( скорочено ГО  ГП РоД), яка впродовж двох років займається розвитком територій в туристично-оздоровчому напрямку.

Голова цієї організації Олена КАРОЛОП пояснила значення поняття «дестинація», яке сьогодні на слуху у світової туристичної спільноти.

Дестинація – це територія, яка є цікавою для туристів, відпочивальників, для тих, хто хоче познайомитися з цінностями саме цієї, конкретної місцевості. Управління дестинаціями – це прогресивний і діючий механізм, який використовується як одна із форм економіки територій. Нею може бути і Ворзель, територія якого приваблює людей своїми рекреаційними ресурсами.

Але селище зараз забудовується багатоповерхівками. Місцеві органи не дослухаються до громади.  Потрібен чіткий план дій. Перш за все розробити стратегію розвитку селища. На офіційному сайті селищної ради такого документу не має. При його наявності можна подавати заявки до КОДА, Мінекономрозвитку, до організацій, які виділяють гранти на розвиток територій. Інвестор не виділить кошти, не знаючи якою є реальна ситуація у Ворзелі.

Ворзель може запропонувати санаторне лікування, зелений туризм, який набирає обертів в Україні ( а для селища це не новинка, згадаймо часи його найбільшого розквіту, коли ворзельці приймали у своїх домівках відпочивальників), велосипедний туризм, активний екологічний туризм, підприємництво з виготовлення сувенірної продукції, тощо.

Олена Каролоп навела приклад  Білорусії. Там у 2011 році було започатковано роботу по формуванню, розвитку та розробці механізму управління 17 дестинаціями.  Ініціатива йшла згори, від уряду та органів місцевого самоврядування, на відміну від України.  Ця ініціатива була підтримана проектом USAID (   агентство  США з економічного розвитку) «Місцеве підприємництво та економічний розвиток». Цей проект впроваджений за підтримки Програми розвитку ООН ( проон) та координувався Міністерством спорту та туризму Білорусії. Були виділені безповоротні кошти, щоб реалізувати запропоновані проекти. У проектах брали участь саме місцеві мешканці, які проживають на цій території. За два роки отримали економічний ефект. Зараз ці дестинації європейці розглядають, як територію, цікавою для відпочинку. Гарантією якості там виступили міжнародні фонди. На сьогодні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України має близько 4 млрд доларів США  невикористаних, безповоротних грантових коштів, які надійшли від іноземних урядів та міжнародних організацій. Міжнародні організації не бачать виконавців, які можуть якісно і прозоро запропонувати проекти. Реалізація проектів можлива за підтримки міжнародних фондів та організацій лише на засадах інституційного підходу ( співпраця органів місцевого самоврядування, громадських організацій та громад).

Для розвитку Ворзеля, як курорту ( дестинацій) потрібно розробити стратегічний документ по розвитку території та програму дій, провести аудит ресурсів та оцінити потенціал Ворзеля як курорту, створити туристичний продукт та брендінг Ворзеля. «Для реалізації таких проектів потрібна співпраця між громадою і владою»,-  наголосила пані Олена.

Голова комітету розвитку туризму і сфери послуг Громадської ради при КОДА Леонід ЩЕРБИНКО сказав, що кліматична експертиза, яку робить Одеський інститут курортології, потребує грошей. Потрібно включити її проведення за рахунок коштів області. Проведення кліматичної експертизи дасть підстави для закріплення юридичного статусу курорту для Ворзеля .

Суттю кліматичного курорту є навіть просте перебування людина на території. Ворзель повинен покритися пішохідними та велодоріжками. Леонід Щербинко   сказав, що пройшовся Ворзелем, користуючись туристичною картою Ворзеля. Практично ніде не має табличок, пов’язаних з видатними постатями, які тут перебували. А це ж не потребує багато коштів. Не має  якісного інформаційного ресурсу. Зайшовши до найпопулярнішого інформаційного ресурсу «Вікіпедія», з подивом побачив, що на сторінці Ворзельської селищної ради подана інформація про селищного голову та депутатів станом на 2010 рік. І жодної згадки про діючий сьогодні депутатський корпус. Це необхідно негайно виправити. Для створення позитивного іміджу території потрібно залучити місцевих фахівців, краєзнавців і виконавців, які могли б провести маркування маршрутів, виготовлення та встановлення вказівників.

Керівник проектів РоД Олена КУЦЕНКО не вперше у Ворзелі. Мешканці запамятали її виступ на зборах громади, де піднімалось питання надання Ворзелю статусу курорту. Вона знову зробила наголос на величезному потенціалі селища. Ворзель потрібен всій Україні – 60% українців пережили стрес. А це загострення хронічних проблем, перш за все кардіологічних. І звернулася до громади, щоб громада не  дозволяла об’єктам руйнуватись. Якщо орендар використовує об’єкт  не за цільовим призначенням, то у громади є право розірвати з ним договір і змінити орендарів. Це  право  і функція громади – контролювати.

Треба зробити інвентаризацію об’єктів, оскільки більшість з них не працює.  Кожен об’єкт потрібно проаналізувати, а там, де це необхідно, допомогти відновити реабілітаційний та курортний потенціал. Оскільки це дуже потужна складова економіки доходів та робочих місць громади Ворзеля. Ці об’єкти являються інвестиційно привабливими для справжніх інвесторів. Але громада і влада повинні мати прозорий та достовірний генплан,  пріоритетом розвитку якого є курорт.

«Найкраще, коли громадськість, керівництво санаторіїв та влада виступатимуть єдиним фронтом за відновлення курорту. Заявлений  владою намір провести експертизу ворзельських лікувальних ресурсів з наступним клопотанням щодо надання Ворзелю статусу курорту вселяє надію, що спільними зусиллями мета буде досягнута», – сказала пані Олена.

Активіст Ігор ГРИБЕНКО підсумував: « Настав момент істини – чи бути Ворзелю курортом чи він перетвориться на Троєщину. Нам потрібно послідовно і наполегливо доводити розпочате до кінця. Головне  – не допустити більше забудови» .

План дій

Зібрання проголосувало за план дій щодо розвитку Ворзеля, запропонованих організаторами заходу. Він складається з 7-ми пунктів: провести оцінку лікувальних ресурсів селища; підготувати інформацію та сформувати клопотання та подати його до Мінекономрозвитку з метою продовження процедури підтвердження юридичного статусу курорту; затвердити генеральний план селища Ворзель саме, як селища курорту; провести конкурс архітекторів, щодо перспектив розвитку селища; розробити положення про оцінку інвестиційних проектів; провести екологічну оцінку стану основного лікувального ресурсу Ворзеля – лісових насаджень; затвердити програму лікування та відновлення лісових насаджень селища.

Данута КОСТУРА

Popularity: 3% [?]