В Бучі, 24-25 листопада 2014 року пройшов навчальний семінар «Залучення бізнесу до надання комунальних послуг», у якому прийняли участь працівники органів місцевого самоврядування з міст України від Волині до Луганщини.
Цей навчальний візит представників міст відбувся в рамках проекту «ДІАЛОГ» (ініціатива захисту прав та представлення інтересів місцевого самоврядування в Україні). Учасників привітав М. В. Пітцик, виконавчий директор Асоціації міст України, та А. П. Федорук, Бучанський міський голова. Зустріч поєднувала в собі інформативну частину та практичне ознайомлення з підприємствами і об’єктами. Досвідом інноваційного підходу до процесів управління в сфері поводження з відходами поділилася Н. Г. Семко, генеральний директор МПП «Рада». Директор ПКПП «Теплокоменсервіс» С. В. Пирч ознайомив з об’єктами, на яких встановлено котли на альтернативному паливі.
У привітальному слові від Асоціації міст України М. В. Пітцик зазначив, що Буча була невипадково обрана, як місце проведення такої зустрічі, тому що тут в результаті плідної співпраці бізнесу і місцевої влади зиск має кожна сторона при помітному покращанні життя в місті. Досвід Бучі можна пропонувати для застосування в інших містах країни.
В свою чергу, міський голова А. П. Федорук підкреслив якість учасників навчального семінару – тут представлені директори приватних комунальних підприємств, а також заступники голів міськвиконкомів по напрямкам та керівники комунальних відділів з різних міст України. Тобто, не просто представники міст, а реально працюючі в даній сфері менеджери. Зібралися ті, хто в сьогоднішніх непростих умовах все ж бажає запропонувати рішення для своїх територіальних громад і робить для цього конкретні кроки по виходу з цієї складної ситуації.
Основний доповідач Н. Г. Семко на самому початку свого виступу поставила акцент на тому, що в справі збору відходів та переробки вторинної сировини абсолютно важливим є злагоджена співпраця влади (краще стабільної), комунальних підприємств та громади. Адже в цій справі без комплексного підходу просто не обійтися. Особливо це стосується сміттєспалювальних заводів та утилізації органічних відходів – коли необхідно продумати об’єкти, які споживатимуть вироблену теплову енергію та газ.
Далі Наталія Григорівна нагадала, що в Бучі вперше в Україні налагоджено роздільний збір відходів. Вона окреслила напрямки переробки вторинної сировини: макулатура, полімери, склобій, листя і деревина, робота з небезпечними відходами. Стосовно макулатури, то існуючі переробні потужності зараз задіяні на 50%, і сировину доводиться завозити з-за кордону. Полімерна сировина повністю переробляється і йде на виробництво товарів. Макулатура і пластик, крім Бучі, привозиться з декількох міст області. Склобій одразу, прямо з контейнерів, відправляється в Гостомель, на склозавод. Щодо деревини та листя, то в Гостомелі ми маємо територію, де складаємо ці відходи і запускаємо туди каліфорнійського жука. Таким чином, через 2-3 роки матимемо якісний компост. «Ми на власному досвіді, як піонери, випробовуємо різні підходи, щоб побачити, що дає прибуток, а що – ні. Одне маю сказати – справжні доходи починаються тоді, коли ми з вторинної сировини виробляємо продукцію. Можна зробити все, було б тільки бажання», – стверджує Наталія Семко.
Зараз конче необхідний сміттєспалювальний завод, але тут необхідно провести громадські слухання і мати згоду населення. Але зараз населення ще не готове до цього, хоча згодом ми мусимо прийти до розв’язку цього питання. І в цьому важливою є роль місцевої влади, щоб громада усвідомлювала важливість проблеми та з розумінням до неї ставилася. Тому що інша альтернатива – це продовжувати везти сміття на відкритий полігон в Бородянку. На часі також планування установки перолізного характеру, біогазових установок, які були б екологічно чистими.
Цікаве дослідження провели в Бучі студенти Київського Університету ім. Шевченка. Вони перебрали на майданчику вміст сміттєвих контейнерів і виявили, що харчові відходи в них становлять 20%, полімери становлять 40-45%, папір – 10-15%, склобій – 7%, а решта – це шкіра, будівельне сміття, упаковка тощо. І все це можна переробити. Наприклад, полімери, яких є 80 видів. Їх подрібнюють на кришку, яка частково використовується при виробництві каналізаційних люків та фітингів, а частково додається до будівельних сумішей. Підприємство «Рада» за рік приймає з усієї України на переробку до 150 тис. тон відходів пластику, який йде на виробництво товарів.
Підприємство готове забрати в Бучі ще більше відходів, та для цього необхідно розвивати роздільне збирання сміття. А отже – треба мати більше контейнерів і змінювати ставлення до сміття. Важливо працювати з населенням через дитсадки та школи, щоб змінювалося розуміння людей.
«Маємо позитивний досвід співпраці міста з приватним підприємством «Рада». Підприємство створює додаткові робочі місця. За рахунок нашої співпраці місто Буча має відчутну економію 40% бюджетних коштів на вивіз сміття, – каже Анатолій Федорук. – Ми домовилися, що ці кошти, до мільйона гривень, ми знову таки вкладаємо в придбання контейнерів, обладнання контейнерних майданчиків, техніку тощо. Також доводиться чистити так звані «стихійні» звалища в приватному секторі, а це 48 тисяч гривень щомісяця. Стосовно сміття, ми мусимо долати в собі психологію гидливого ставлення і впритул займатися проблемою утилізації. Приємно спостерігати громадян, які несуть до роздільних контейнерів відсортоване сміття і вчать цьому дітей».
Ксенія Лобас, співробітник МПП «Рада», розповіла про цілеспрямовані зусилля, спрямовані на формування громадської думки щодо системи роздільного збирання сміття в місті. Ця робота починається з дитячого садка і здійснюється через ігри. Мета полягає в тому, щоб діти несли своїм батькам «меседж», вчили їх. Далі, школа. Тут проводяться постійно діючі заходи: «Здай макулатуру, збережи ялики». Переможці отримують паперову ялинку. Також проводяться суботники на звалищах сміття – там переважно вторинна сировина, а не відходи. Діє акція «Здай батарейку – збережи планету».
Представник підприємства «Рада» Ігор Дермановський розповів про виробництво утеплювача «Ековата», використання якого сприяє економії 60-73% енергоресурсів у будинку. Для виробництва «Ековати» використовується білий папір. Цей утеплювач стійкий до горіння, в ньому не заводяться гризуни. Зараз навіть вже є успішний досвід зведення каркасних будинків з використанням панельних термоблоків, виготовлених з наповнювача-целюлози. Будинок, утеплений «Ековатою», тепліший у рази. Недаремно німці вважають, що правильний шлях – це утеплити будинок, а вже потім ставити котел.
Після інформаційної «просвіти» учасники зустрічі поїхали оглядати потужності МПП «Рада», щоб на власні очі побачити функціонування цього комплексу переробки вторинної сировини та виробництва з неї товарів.
Програма навчальної конференції працівників органів місцевого самоврядування передбачала також ознайомлення її учасників з об’єктами ПКПП «Теплокомунсеріс», на яких встановлено котли на альтернативному паливі. Директор ПКПП «Теплокомунсеріс» Сергій Пирч на влаштованій прес-конференції розповів присутнім про історію створення підприємства, яке він очолює, модернізацію теплового господарства м. Буча та Ірпінського регіону, поділився існуючими проблемами і способами їх вирішення, оптимізації схем теплопостачання і яким чином очолюваний ним колектив збирається привести основні теплотехнічні обладнання до реальних навантажень. Сергій Віталійович не тільки предметно відповів на багато чисельні запитання учасників конференції, а також при сприянні Бучанської міської ради провів автобусну екскурсію до свого господарства, під час якої гості нашого міста мали чудову нагоду ознайомитися з роботою теплотехнічних об’єктів м. Буча, зокрема, і котелень, які працюють на альтернативних джерелах постачання.
За переконанням екскурсантів, подібний обмін досвідом теплового господарства нашого міста обов’язково стане у нагоді також в інших містах України.
Микола ДЕМЯНОВ, Володимир ЕННАНОВ
Інтервю з учасниками семінару
Анатолій Федорук, міський голова Бучі:
Приємно, що Асоціація міст України, Київське регіональне відділення разом з міжнародною фундацією «Діалог» намагається узагальнювати суто муніципальні питання, проводячи семінари, наради, зустрічі. Метою і діяльністю «Діалогу» на території України є фінансова підтримка навчальних семінарів та інформаційний супровід.
Сьогоднішнє дійство є тому підтвердження. 37 населених пунктів з 9 областей України були представлені сьогодні на семінарі. Географія різна, а проблема одна – як поводитися з твердими побутовими відходами. Відбувається обмін. Те, що ми напрацювали, для наших громадян є звичним, а для голів, заступників, керівників підприємств, які присутні сьогодні, це свіжий погляд на вирішення проблеми. Підприємство «Рада», звичайно, є далеким від тих, які ми бачили у наших містах – партнерах за кордоном – чи то в Польщі, чи Франції, чи Німеччині. Там робота поставлена на іншому рівні. Але принцип підходу до ТПВ у нас закладений правильно.
Американська фундація «Діалог» запрошує до нас знаних фахівців, оплачує проїзд і проживання самих учасників. Кожному регіональному відділенню дається певна квота на кількість учасників, а вони вже визначають кому запропонувати. Здійснюється живий діалог між населеними пунктами, якого так бракує. Кожен замикається у своїй шкарлупі, думає, що він щось робить, знає як це робити, а виявляється, що винаходить велосипед, бо вже є напрацьовані практики, які можна поширювати.
Мирослав Пітцик, виконавчий директора Асоціації міст України:
Буча – одне з перших міст, яке показало чудовий приклад, як влада повинна співпрацювати з бізнесом. Тому ми з задоволенням розповсюджуємо ваш досвід всіма містами України. Сьогодні випала така нагода і ми приїхали подивитися вживу, як насправді все це працює. Місто дійсно має доброго господаря, Анатолія Федорука.
Валерій Баранов, заступник виконавчого директора Асоціації міст України
Дуже цікавий і корисний семінар. Абсолютно конкретний приклад, як кожен орган місцевого самоврядування має право на творчість.Якщо є готові механізми, то треба брати і робити. Для цього потрібен інформаційний ресурс, у якому все було б розписано. Якщо ти хочеш налагодити систему збору відходів чи переробку, заходь на ресурс і вивчай, скажімо, приклад Бучі. У нас вибирають голову, а він на свій розсуд починає щось сам придумувати, коли вже давно все придумано. Створенням інформаційного ресурсу, його наповненням повинно займатися Міністерство регіонального розвитку, а не громадська організація, якою є Асоціація міст. А бучанці молодці. Дуже багато зроблено.
Павло Козирєв, міський голова Українки :
Років п’ять тому, завдяки саме досвіду Бучі, ми почали первинне сортування сміття, яке роблять мешканці. Але основна частина все ж вивозиться на полігон. Ми знайшли місце, де збираємося будувати завод з переробки сміття. Це дорого. Але на нашій території є потужна теплова станція, яка сплачує місту немалі кошти за забруднення.
Олексій Шевцов, директор КП «Жилбудсервіс», місто Щастя, Луганська область
Питання , підняті на семінарі, зокрема, по роздільному сортуванню піднімалися у нашому регіоні кілька років. Та все руки не доходили. У Щасті був полігон, куди звозили відходи, але зараз він повністю вигорів. У селі Олександрівка, що під Луганськом, був завод, де переробляли відходи. Тепер невідомо коли у нас знову постане питання утилізації відходів.
Олег Юрченко – начальник відділу благоустрою та Ростислав Кралюк – начальник комунального підприємства, Рівне:
На сьогоднішньому семінарі почули для себе багато корисного. Багато нової інформації. Плануємо у себе в місті почати з впровадження роздільного збору сміття.
Сергій Фісай, начальник відділу благоустрою, Гола Пристань, Херсонська область
Сподобалася доповідь. Тепер хочу ще подивитися, «пощупати» саме підприємство. Був у нас інвестор, виділили землю, вже й батюшка освятив місце для підприємства, та не склалося.Сподіваємось, що об’єднавши наш і Цюрюпінський райони, ми зможемо при допомозі держави побудувати у себе підприємство з переробки сміття.
Тарас Костін, міський голова, м.Переяслав –Хмельницький
Ми приїхали подивитися, навчитися. Збираємось у себе запроваджувати роздільне збирання сміття. Хочемо щільніше співпрацювати з Наталією Григорівною.
Ірина Федорів, товариство «Золота зернина», Бородянка
Ми в Бородянці і, взагалі, у Київській області збираємо сміття вже півтора роки. Працюємо з підприємствами і організаціями, нам телефонують селищні голови, щоб вивезти стихійні звалища. Ми їдемо туди зі своїм обладнанням, зі своїм вагончиком, зі своїми людьми і вибираємо під нуль. Заказів маємо на два роки вперед. Ми умудрилися не брати гроші за вивіз сміття, але заробляти. Вийшли з хати, підняли папірець – і заробили.
Ганна Олійник, міський голова м. Хоростків, Тернопільська область
Ми закупили за екологічні гроші контейнери. Наразі, сортуємо тільки пляшки. Приватна фірма, яка має сміттєзвалище, їх забирає. Щодо семінару, то я вражена і захоплена. Дуже сподобався рівень постановки питання. Це не просто балачки. Це реально зроблена справа.
Спілкувалася Данута КОСТУРА
газета “Бучанські новини” №48 (509) 28 листопада 2014 року
no images were found
Popularity: 5% [?]