Багатостраждальна медична реформа в Україні проходить ще одне коло випробовувань. В один клубок переплелися інтереси високопосадовців і депутатів, за якими стоять потужні політико-бізнесові групи, опір тих представників медичної ланки, які знайшли у діючій сьогодні хаотичній медичній допомозі свою затишну і ситу нішу. Додамо ще й скепсис щодо змін більшості медичної спільноти та громадян, які їх не сприймають, не розуміючи і не бачачи сенсу. Реформатори від медицини якось упустили цей факт і нині наверстують упущене.

Кілька тижнів тому менеджер групи «Реформи системи охорони здоров’я» Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка пояснював журналістам суть самої реформи.

Система Семашка

На сьогодні наша медицина продовжує функціонувати у рамках системи Семашка, де державою виділяються кошти під ліжко-місця. Від їх кількості й наповненості залежало фінансування лікарень. Тому лікарям доводиться займатися приписками – пацієнт неначе в лікарні, а насправді лікується амбулаторно.

Мережа лікарень була створена на кількість населення, яка була на той час в Україні. І, згідно з законом, її не можна скорочувати. Але раніше нас було близько 50 млн., а нині трохи за 40. Окрім того, нові технології дають можливість, скажімо, пневмонію лікувати амбулаторно, а не впродовж кількох тижнів у стаціонарі, як було раніше. От і виходить, що лікарень виявилося забагато.

Цьогоріч на потреби медицини державою виділено 57 млрд. грн. (приблизно 10% від загального бюджету). Близько 80% з тих коштів іде на мізерну зарплату медперсоналу. «Держава обіцяє громадянам все і безкоштовно. І перекладає виконання своїх обіцянок на голови лікарів, медиків. При тому медики й громадяни домовляються між собою. Ми, як мінімум, до цих 57 млрд. грн. стільки ж додаємо із власної кишені. За нашу безкоштовну медицину платимо двічі: один раз у вигляді податків, другий – безпосередньо лікарям. І при тому не маємо жодних гарантій», – говорить Олександр Ябчанка.

Потрібно, щоб гроші йшли за пацієнтом. Кожен із нас (40 млн.) має свою часточку у тих 57 млрд. грн. В якому куточку нашої держави ми б не перебували, ці кошти будуть із нами. Тому кожен лікар, чи це сімейний, чи спеціаліст вузького профілю, повинен бути зацікавлений нас лікувати. Адже від наших грошей залежатиме його зарплата. Україна не винаходить свій велосипед – так працює світ.

Із 2017 року громадяни матимуть можливість укладати контракт на рік із лікарями першої ланки – терапевтами, сімейними лікарями, педіатрами.

До вас додому прийде лікар вашої дільниці і запропонує підписати контракт. Від кількості контрактів залежатиме його зарплата, на відміну від теперішньої ситуації, коли лікарі виконують тільки норматив й отримують близько 2 тис. грн. А гарантом ваших домовленостей буде держава. Ви маєте повне право підписати контракт з іншим лікарем, якому більше довіряєте.

Знімається ще один момент, коли пацієнт мав обслуговуватися там, де прописаний. Якщо ж ви вирішили не підписувати контракт, все залишається так, як було раніше.

Якщо створити стимули для лікаря, це працюватиме. У системі Семашка стимули були закладені радянські. У результаті лікар повинен був працювати за копійки, чекаючи на винагороду від пацієнта, що принижувало медпрацівника, не додавало йому поваги в очах суспільства.

Первинна ланка відповідає за профілактику, за ранню діагностику, за лікування найбільш поширених захворювань. «Первинка – це лікар першого контакту, партнер у збереженні нашого здоров’я. Він радить, що робити, щоб ви не захворіли. А якщо захворіли, то лікує від тих хвороб, у яких він є компетентним. Лікує, строго дотримуючись протоколу», – каже Олександр Ябчанка.

Що таке протокол у діагностиці, лікуванні, маршрутизації

Часто пацієнт дивується, що лікар призначив йому цілий список дорогих ліків, аналізів чи обстежень. Потім може виявитись, що він співпрацює з надавачами цих послуг і за кожного направленого туди пацієнта отримує якусь суму. Цього не буде, якщо лікар діятиме строго за протоколом, де розписано все, що він повинен робити для пацієнта. Хвороби давно відомі, схеми лікування теж. Тому протокол для пацієнта є контролем правильних дій лікаря, зрештою, як і для медика, оскільки убезпечує його від звинувачень у неправильному лікуванні, є його юридичним захистом.

Те ж і з ліками. «Згідно зі статистикою, тільки 30% ліків, які приймають пацієнти, розглядаються як необхідні, 30% – без яких можна обійтися і ще 30% – це відверто «фуфломіцини», – каже Олександр Ябчанка.

На первинному рівні пацієнтів обіцяють забезпечувати ліками коштом держави.

Часто пацієнти стикаються з відвертим небажанням лікаря вникнути у проблему. Йому набагато простіше відправити до іншого. Протокол маршрутизації змусить його добре подумати перед тим, як постаратися від вас «відкараскатись», адже по протоколу – це його завдання. Протоколи вже давно прописані у світі, а «на папері» прописані й у нас.

Страхування

Ці 57 млрд. грн. і є нашою страховкою на даному етапі. Інші форми страхування, враховуючи наш «індекс корупції», наразі відкладаються.

Особливостями страхування в Україні є те, що нам не потрібно вводити якусь додаткову плату в бюджет. «Яка ідея теперішнього Кабінету Міністрів? Страховий пул буде братися не з якогось додаткового внеску, а з тих податків, які вже зібрані. Той самий бюджет системи охорони здоров’я, який у нас є, а це близько 57 млрд. грн., наступного року назвуть страховим бюджетом», – каже представник РПР.

Електронні медичні карти

За електронними медичними картами – майбутнє. У них вноситься вся інформація про діагноз і лікування пацієнта, лабораторні обстеження, рентген, УЗД тощо. Медична інформація є строго конфіденційною. Пацієнт має доступ до своєї карти, тому при потребі зможе скористатися нею.

Паралельно буде запускатись автономізація медичних закладів

Бюджетні установи для того, щоб надавати послуги, повинні бути автономізовані. Закон дасть можливість укладати контракти з покупцем медичних послуг – державою. Зараз це неможливо, бо надавачами послуг є державні установи, які не мають права укладати контракти. І для того, щоб надавачі послуг могли їх продавати, вони мають перейти у статус підприємства, не міняючи форму власності.

Медичні заклади поступово переходитимуть на іншу форму господарювання – від бюджетного фінансування до контрактних відносин із державою. Лікарні будуть отримувати ті ж самі гроші, але зможуть ними розпоряджатись вільніше.

У розмові з журналістами Олександр Ябчанка сказав, що команда в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун ознайомила голову уряду Володимира Гройсмана з концепцією медичної реформи. «Прем’єр нас почув. У мене є обережний оптимізм стосовно цього Кабінету Міністрів», – сказав представник РПР.

Зважаючи на актуальність цієї теми і чимало білих плям у розумінні її реалізації, ми ще не раз будемо повертатися до її висвітлення.

Данута КОСТУРА

Popularity: 3% [?]