Данута КОСТУРА
Київський проспект Перемоги – це суцільний потік машин. Щоб якось врегулювати рух на ньому, був збудований міст з транспортною розв’язкою. Під мостом проходить Окружна дорога. Під знос потрапили будинки, які були в радіусі будівництва. Серед них – будинок , де проживав Василь СТУС разом з сім’єю до свого першого ув’язнення у 1972 році.
У 2006 році активісти з святошинського «Зеленого світу» та Української народної партії вийшли з пропозицією облаштувати сквер імені Василя Стуса поряд на ділянці, що збереглася. На зелену зону вже наступали багатоповерхівки. Цей шмат землі з столітніми дубами та соснами був хай невеликим та все ж зеленим поясом у вкрай загазованому місці. Влада не заперечувала. Весною наступного року небайдужі громадяни разом з учнями двох шкіл провели толоку.
Та невдовзі виявилось, що ця ділянка продана під забудову. Активісти защипували дерева, щоб не можна було їх спиляти. Але в ніч на 10 березня 2009 року дерева були спиляні на висоті двох метрів. Почались громадські протести.
У травні відкрили пам’ятний знак Стусу. На землю був накладений арешт. Київрада стала на бік громадськості, ухваливши рішення про присвоєння скверу ім’я Василя Стуса .
Були довгі суди. В результаті, після мирової угоди між міськрадою і забудовниками, сім’ї Василя Стуса та громадськості було запропоновано нове місце, навпроти, через дорогу. Сім’я погодилась. Ділянка площею близько гектара трикутної форми звідусіль оточена дорогами. Це єдина ділянка у цьому місці, яку ще київська влада не продала.
І от саме на цьому новому місці громадськістю і був насипаний курган пам’яті Василя Стуса, увінчаний гранітним каменем. На заклик оргкомітету мешканці додали до кургану грудочки землі зі своїх подвір’їв.
Священник Української Православної Церкви КП отець Віктор відслужив панахиду по закатованих в радянських концтаборах.
Виступили голова районної організації «Зелений світ», голова оргкомітету по захисту скверу Віктор ТКАЧЕНКО, політв’язні Олесь ШЕВЧЕНКО та Василь ОВСІЄНКО. На заході була присутня дружина Василя Стуса.
Прийшло багато школярів. Вони представляли більш, ніж десяток святошинських шкіл. Деякі прочитали вірші поета. Щоб школярі взяли участь у заході, Віктору Ткаченку прийшлось побігати по школах. Після декількох брутальних відмовок з боку шкільного начальства, звернувся до святошинської влади, яка відповідає за школи. Влада з розумінням віднеслась до пропозиції і зорганізувала широку присутність дітей. Деякі з них, зібравшись у коло, напрочуд зосереджено слухали розповідь Василя Овсієнка. Думається, що ця розмова для багатьох з них стала одкровенням.
Свої пісні, а також пісні на слова Стуса виконали барди.
Будемо надіятись, що вже на цей сквер не позариться ненаситним оком черговий забудовник. Документація готова. Зеленбуд взяв його під свою опіку.
А на місці, якому так і не судилося стати сквером, збираються побудувати черговий торгово – офісно – розважальний комплекс.
От тільки як буде виглядати пам’ятний знак, який став предметом угоди, при такому сусідстві? Сподіваємося, що забудовники знайдуть йому належне обрамлення. Постать Василя Стуса зобов’язує.
Данута Костура
no images were found
Popularity: 5% [?]