Ірпінці борються за землю і… повітря.

 Анатолій Зборовський  

 24 липня в місті Ірпені, на вулиці Героїв зібралися тутешні жителі. Тут, у тихому парку, розташована братська могила 57 воїнів, які в 1943 році виганяли з Ірпеня німецько-фашистських загарбників. Старожили згадували, що солдати, які вступили в Ірпінь, мали дуже бадьорий настрій. Німці, відстрілюючись відступили. Радянські солдати окопалися. Раптом німці повернулися і перестріляли радянських воїнів. Виявилося, що останні не мали набоїв. В 74-й стрілецькій дивізії, яка вибила з Ірпеня окупантів, було багато хлопців, мобілізованих у Чернігівській області. Можливо, тому вони й наступали без набоїв. Московська влада використала війну для винищення українців. Неподалік ще одна могила. Тут поховані дід і онук. Німці вбили їх, хоча вони були ні при чому. Взагалі, ця територія потребує дослідження. Невідомо, чи всі останки полеглих воїнів знесли в братську могилу.

 А ірпінців цього дня зібрала обурлива звістка, що парк забудовуватимуть.Власне, підготовка до будівництва вже розпочалася. Ірпінь був курортом завдяки своєму розташуванню в лісі. Однак ліс вирубують. На місці колишнього лісу, як гриби після дощу, виростають багатоповерхівки та шикарні котеджі. Мало ірпінців оселяються в них, хоча в місті житлова проблема гостра. Всі впевнені, що земля надається не за спасибі. Люди, які дорвалися до влади, тішаться, що залишать своїм нащадкам гроші, палаци, автомобілі. Так, житимуть їхні нащадки в палацах і задихатимуться від нестачі кисню. Бо дерева, які дають кисень, вирубали. І їздитимуть нащадки в автомобілях у лікарні. І витрачатимуть накопичені предками нечесним шляхом гроші на ліки. І згадуватимуть предків, може, й тихим, але злим словом. А прості люди не матимуть грошей навіть на ліки. Чи замислюються над цим наші можновладці? Навряд.

 Попередня Ірпінська міськрада, де переважали бютівці, так заходилася нищити ліс, що ірпінці зрозуміли: захищатися треба самим. На вулиці Героїв зібралося понад двісті осіб.

 Депутат від даної виборчої дільниці Костянтин Журавель («Батьківщина»), який у міськраді попереднього скликання був членом земельної комісії, передав виборцям, що захворів – раптово оглух. Але потім все-таки з,явився. Він розповів, що рада попереднього скликання надала статус парку території навколо братської могили площею 50 на 50 метрів.

 Але ж парк тут значно більший. Та й де гарантія, що могили не перенесуть, а всю зону не забудують?

 Збори ухвалили оголосити зелені насадження по вулиці Героїв парком Героїв, а також оголосити ще й дитячий парк. Для захисту парку обрали вуличний комітет, який очолив молодий приватний адвокат Лаврентій Кухалейшвілі.Необхідна правова база для збереження парків є. Громадські активісти запросили в Ірпінь представників ЗМІ. Ситуацію в Ірпені висвітлювали на багатьох телеканалах. Цікава деталь. На мітингу з,явилася ксерокопія листа жителів цього мікрорайону до Ірпінського міськвиконкому з проханням дозволити впорядкувати парк. В листі зазначається, що жителі допомоги влади не потребують і погоджуються віддати 20 соток парку для будівництва двох будинків. Учасники мітингу з обуренням заявили, що вони підписувалися тільки під проханням дозволити впорядкувати парк. А слова про передачу 20 соток землі були дописані після того, як вони підписали лист.

 Ірпінський міський голова В.Д.Скаржинський, ознайомившись із заявою учасників зібрання, пообіцяв скасувати рішення про забудову парку.

 Приірпіння поруч з іншими навколостоличними місцевостями називають легенями Києва. Отже, знищення лісів тут погіршує постачання киснем не лише ірпінців, але й киян.

  Ірпінці борються.

                                                                                   Анатолій Зборовський.

                 На фото А.Зборовського:

  1. Зібрання біля братської могили на вулиці Героїв.

Popularity: 3% [?]

3 коментарі до "Ірпінці борються за землю і… повітря."

  1. Я пам’ятаю, як колись Скаржинський на своєму виступі сказав, що Ірпінь – місто, що розташоване в лісі, а лісу в місті нема. А депутати назвали зелені насадження самосівом і чагарниками.

  2. Сейчас Олейнич получила должность советника Головы местного Совета Скаржинского, с отдельным кабинетом, полномочиями, окладом. Как в басне: “і щоб усяк боявся так робити – у річці вражу щуку утопити…”
    Я лично недавно от неё получила ответ про Парк Героев, что просто депутаты не знали, что там захоронения. И это депутаты есть герои, что приняли героическое решение по Парку, а не вы, громада. И больше такого не будет, “хоч гопки скачите”

Залишити відповідь до Тетяна Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code