Іван КУЛІНСЬКИЙ
29 січня 2016 року у Ворзелі відбулася чергова знакова для всього регіону подія. На сесію Ворзельської селищної ради було знову винесене питання про об’єднання з Бучею. Площа біля Уварівського дому знову стала подібна до автовиставки, і знову тут з’явилася машина міліції, яку у Ворзелі бачать так само рідко, як сонячне затемнення. Очевидно, влада боялася своїх виборців.
Про ситуацію довкола об’єднання активісти Ворзеля вже неодноразово розповідали на сайті “Громада Приірпіння”: про незаконне голосування 18-ти депутатів, про те, як громаду називають голодранцями, про порушення, до яких вдається мер Бучі та “переконані” ним депутати задля того, аби заволодіти курортною землею Ворзеля.
Небайдужі члени громади згуртувалася і прийшли на сесію протистояти свавіллю чиновників. Людей було багато: довелося навіть тіснитися в коридорі.
Ще заздалегідь до сесії активісти Ворзеля подали селищному голові та депутатам свої зауваження стосовно незаконності процедури об’єднання та провели збори, під час яких було одноголосно вирішено, що об’єднання у такому форматі, який нав’язує влада, є неможливим. Було подано позов до суду з проханням відмінити незаконне рішення щодо об’єднання, прийняте Ворзельською радою ще минулої каденції, на яке спирається нинішня влада під проводом ворзельської голови Лариси Федорук, сестри мера Бучі, екс-регіонала Анатолія Федорука.
Також до депутатів Ворзельської селищної ради напередодні сесії із проханням не ганьбити себе і не діяти протизаконно звернулася народна депутатка України Ольга Червакова.
Перед затвердженням порядку денного депутат ворзельської селищної ради Олег Атаманчук вніс пропозицію зняти з порядку денного пункт, у якому йшлося про об’єднання, у зв’язку із заявою, що надійшла від активістів громадських організацій Ворзеля. Це процедурне питання, яке для прийняття вимагає лише 1/3 голосів. Але Лариса Федорук, перевищивши свої повноваження, поставила його на голосування інакше — як питання до порядку денного.
Федоруки, попри все, з усіх сил протягували бажане для них рішення. Голосування було поіменним — таку пропозицію вніс також Атаманчук. Цікаво, що спочатку вона не пройшла (див. відео) — більшість проголосувала проти, але під тиском громади голова, усміхаючись, поставила його вдруге, і, неначе отримавши її згоду, цього разу депутати погодилися на внесення своїх імен у цю непривабливу віху історії.
Після цього Лариса Федорук, дуже нервуючись, зачитала проект рішення, і з подачі депутата Бабієнка заледве не поставила його тут-таки, без обговорення, на голосування. Почалася катавасія. Громадськість говорила про закони, депутати виправдовувалися: вони нібито опитували ворзелян. Чому ніхто з активу громади, який проти теперішнього незаконного об’єднання з Бучею, не зустрів їх у себе біля воріт під час цього “опитування”, залишилося невідомим. Як і те, скільки голосів було накручено завдяки адмінресурсу — напередодні “об’єднання” хіба що ледачий не говорив про примушування працівників санаторіїв та інших ворзельських бюджетних закладів зголошуватися “за Бучу”. Знаковим був і виступ колишнього ворзельського голови Олександра Венгрика.
Він почав з того, що, на відміну від інших, знає закон про об’єднання, але зміг правильно його назвати лише з четвертого разу. Далі знання закону відбилося у запевненні: раз нинішня голова Федорук перемогла на виборах, постулюючи, що Ворзель=Буча, то значить, таки дорівнює. Закінчив він, звинувативши громаду у тому, що саме через неї його каденція не змогла зробити нічого путнього (хоча би прийняти нормальний генплан, де не було би венгриківських дерибанів). Він так і сказав: це все через те, що ви на нас тиснули! Не треба на нас тиснути!
Відео: https://youtu.be/lfjMJOLBWao
Варто відзначити, що сесія від початку до кінця була схожа на фарс. Зокрема, на звання заслуженого працівника цирку тягне виступ заступника ворзельського голови Олега Паламарчука стосовно затвердження плану перспективного розвитку Ворзеля. Він спромігся прочитати приблизно половини сторінки тексту загального змісту, перелічивши сфери, у яких нас очікує покращення: “освіта… розвиток культури та спорту… комунальне господарство…”, після чого замовк, замислився і закінчив: “І усьо!”, чим викликав регіт залу, якому би позаздрили професійні коміки.
Відео: https://youtu.be/DQEgQmbiCeU
Зрештою, після довгого безрезультатного намагання активістів утовкмачити в голову депутатам та головам рад просту істину, що ми все-таки живемо в правовій державі, в якій є конституція, а не у гуртожитку для заробітчан, милостиво наданому будівельними магнатами середньої руки, під крики “Ганьба!” депутати, похиливши голови, проголосували за об’єднання. Результат — 17 голосів “за”, 4 — “проти”.
Відео: https://youtu.be/8N5_NOYF4ng
Висновки щодо цієї гротескної сесії, яка увійде в історію Ворзеля мемами, почутими від недолугої влади, та сміхом крізь сльози у громади, сподіваюся, дадуть відповідні органи. Бо інакше червоніти за це доведеться вже нашим дітям. А на сьогодні я можу лише подякувати тим депутатам, які, виконуючи волю громади Ворзеля, проголосували проти незаконного рішення: Марині Христюк, Юрію Ситнікову, Олегові Атаманчуку, Юрію Куричу.
І закликати всіх небайдужих до нашого спільного майбутнього активістів Приірпіння: гуртуймося. Лише разом ми зможемо відстояти перед ордою містечкових екс-регіоналів–забудовників своє право жити гідно, що у першу чергу означає — за законом та по совісті.
Іван КУЛІНСЬКИЙ
Popularity: 2% [?]