Данута КОСТУРА
Україна тоне у побутовому смітті, щороку продукуючи близько 10 млн тонн. Більше семидесяти відсотків утилізуються на офіційних 770 звалищах. Ці звалища – міни уповільненої дії. Розкладаючись, продукти розпаду попадають у грунтові, підземні води, а пари шкідливих газів – в атмосферу.
У країнах Західної Європи переробляється до 50% відходів, у США та Японії – до 70%, в Україні – до 5 %.
Західні країни розробили стратегію розумного поводження з відходами і втілили її в життя. Ми ж відстаємо від них на кілька десятиліть.
Стратегія проста – сортування і переробка.
Сортування по-швейцарськи
Швейцарія стала еталоном добросовісного відношення до сортування побутового сміття. Ще кілька десятиліть тому вона, подібно до нас, задихалася від його кількості, а земля, ріки, озера були небезпечно брудними. Постало питання свого порятунку. Розробили нову екологічну політику і всі дружно стали втілювати її у життя. Були і хитруни, але закони, в основі яких були великі штрафи, швидко поставили їх на місце.
Швейцарці сортують все, що піддається сортуванню. Окремо пластмасові пляшки, окремо – скляні ( при тому сортують пляшки і банки залежно від кольору скла – білий, коричневий, зелений). У, результаті, 90 відсотків скляної тари повертають на переробні заводи. Сортують окремо консервні банки, окремо – лампи денного світла, тощо. І, в основному, несуть відсортоване у пункти прийому. Бо за кожен кілограм сміття приходиться платити – (п’ять кг сміття обійдеться швейцарцю близько трьох франків). Ці гроші у вигляді марки, яка свідчить про сплату податку, наклеюється на сміттєвий пакет. Якщо черговий хитрун захоче позбавитися від сміття, не наклеївши марку, його чекає високий штраф. Для цього існує сміттєва поліція. Спеціалісти за допомогою сучасних технологій проаналізують «безмаркове» сміття і знайдуть порушника. Один чоловік по дорозі на роботу викинув з вікна машини пакет з сміттям. Це обійшлося йому у 9530 франків ( 6000 франків за утилізацію сміття і прибирання траси, 3000 франків за порушення закону і 530 франків за судові розходи).
Сортування побутових відходів, ставши нормою для швейцарців, підняло Швейцарію на екологічний п’єдестал.
А як у нас, зокрема, у Приірпінні?
У нас, наразі, «сортувальна свідомість» у зародковому стані. Підприємство «Рада» розставило близько 600 контейнерів для роздільного збору сміття. Там, де мешканці виявили більшу відповідальність, підприємство додало контейнерів для окремого сортування ПЕТ-пляшок, паперу чи скла. Роздільний збір дозволяє зекономити на утилізації і на транспорті – не потрібно возити у Бородянку і платити за кожну машину. Для Бучі економія становить 45 відсотків, для Ірпеня – 35 відсотків. Це вже непогано.
А от з приватним сектором дещо інакше.
Директор підприємства «Рада» Наталія Семко розказує, що у 2011 році підприємство роздало ворзельським приватним обійстям 2500 спеціальних іменних пакетів для роздільного сміття. Відгукнулося на пропозицію 250 мешканців Ворзеля. Вони і досі продовжуть співпрацювати з «Радою». У останній понеділок місяця машини підприємства забирають у них пакети, наповнені сухими (упаковки) відходами. Наразі не йдеться про більш «глибоке» сортування. У «Раді» поставлена сортувальна лінія.
Компостні ями, які багато хто з мешканців має у себе на обійсті, є гарним способом утилізації харчових відходів.
Можливо хтось з мешканців приватного сектору, прочитавши цей матеріал, захоче і собі долучитися до благородної справи сортування відходів, подаємо телефони підприємства «Рада»: 97 162; 538 16 10; 063 233 64 33.
Кажуть: з кожного по нитці – бідному сорочка. Кожна пластмасова пляшка, викинута у спеціальний контейнер – це економія для місцевого бюджету, це зменшення навантаження на сміттєзвалища. 35 пляшок достатньо для виробництва утеплювача спального мішка, 60 пляшок для виробництва 1 квадратного метра килимового покриття. А з 60 кг паперових відходів можна виготовити стільки ж товарів, як з одного дерева.
Викидаючи сміття, зробіть перший крок – викиньте пляшку у спеціальний контейнер.
Данута КОСТУРА
Popularity: 2% [?]