Данута КОСТУРА

27 квітня відбувся прес-тур представників регіональних та місцевих ЗМІ до Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади Київської області. Це одна з двох тергромад ( друга – Калитянська), які наразі створені у Київській області. Процес обєднання громад йде зі «скрипом» – наближеність до Києва диктує різні мотивації гальмування цього процесу.

У проекті перспективного плану формування територій громад Київської області було 45 громад, затвердили 29. А що говорити про ті обєднання, які ще не увійшли у перспективний план! Це питання не одного року. Але, як кажуть: « Щоб дійти до мети, треба перш за все йти». Пісківська громада йде.

Пісківська ОТГ у цифрах: 8339 мешканців. Із них: 7030 – населення Пісківки, 1157 – села Мигалки та 152 особи із села Раски. У тергромаді 26 депутатів і 26 членів виконкому.

Голова територіальної об’єднаної громади Анатолій Рудніченко розказує, як непросто довелось добиватися рішення про утворення ОТГ. «Але я колишній спортсмен, не вмію і не люблю програвати. Мене виганяли, не пускала адміністрація та я заходив через тильні ворота. І ми добилися»,- каже голова. Селище Пісківка було одним із основних наповнювачів Бородянського бюджету. Але зиску від того не мало. Минулого року влили туди 10 млн 700 тис грн. ( при плані 5 млн 200 тис). Попри прохання виділити із перевиконаних коштів гроші на садочки й школи жодної гривні не надійшло.

«Наше місцеве самоврядування – це як телебачення 60-х років. У нас стільки дивних моментів. От хтось колись придумав, що дохідну частину бюджету можна використовувати у першому півріччі. Всі ми живемо у пригороді Києва. Щодня з Пісківки виїжджає 2,5 тис жителів на роботу. А податки з доходів фізичних осіб дістаються Києву. У всьому світі люди платять цей податок за місцем проживання і мають право запитати, куди йдуть їхні кошти », – пояснює Анатолій Миколайович.

За фахом Анатолій Рудніченко – будівельник, раніше мав свою будівельну фірму в Гомелі. На минулих виборах став головою Пісківки. І у цьому ранзі почав проводити зміни. А у квітні 2016 переміг на виборах голови Пісківської об’єднаної громади.

Прадіди Анатолія Рудніченка заїхали у Пісківку у 1612 році з Фастова. Добували руду, з якої робили зброю для козаків. Був хутір Рудніченків, де жили 4 брати. З того часу живуть у цьому селі їх нащадки. Пан Анатолій – один з них.

ЧИМ ПИШАЮТЬСЯ ПІСКІВЦІ

Лісгосп. Перший об’єкт, який показав журналістам Анатолій Рудніченко, – ДП «Тетерівський лісгосп» – найбільший платник податків.

Ліси цілодобово під пильним оком камер спостереження, встановлених на шести протипожежних вежах. З диспетчерської можна визначити точні координати диму, туди по найкоротшій дорозі посилають машину, у якій є навігаційне обладнання.

А ще є на території лісгоспу унікальний розсадник на 5 млн сіянців. Насіння збирається на спеціальних плантаціях, де прищеплені найкращі екземпляри сосни. Є свій насінневий банк.

Тетерівський лісгосп створено в 1936 році. Його площа- 35 тис га. Має 8 лісництв. У лісгоспі працює близько 300 чоловік, з середньою зарплатою 14 тис грн. Сума податків до бюджетів 55,5 млн грн., із них у місцеві бюджети – 12,5 млн грн..

Освіта

У Пісківській ОТГ 4 заклади освіти:Тетерівська, Пісківська та Мигалківська ЗОШ і Пісківська гуманітарна гімназія. Директор гімназії Олександр Клокун, який стояв у її витоках, розповідає, що раніше у тому приміщенні харчувалися, займалися спортом солдати. Після розпаду Союзу будівля виявилася непотрібною. Тим часом у місцевій школі учні вчилися у дві зміни. Тож у 2001 році у гімназії почали навчатися учні. Директор з гордістю показує спортзал, майданчик зі штучним покриттям, говорить про ремонт у підвалі. З вдячністю згадує спонсора з Канади – односельця Ігоря Лучкова.

Учні на запитання журналістів жваво розповідали, що нещодавно відбулася спартакіада, у якій брали участь навіть їхні батьки. А ще вони долучилися до прибирання лісу. Молодь активно пише у групах «Пісківка підслухана», «Пісківка, як вона є». А 29 квітня в Пісківці відбувся третій з’їзд байкерів з усієї України.

Дозвілля. Особлива гордість територіальної громади – спортивний центр. Це цілий комплекс, де проживають зокрема і тренери. Їх дванадцять: з футболу, з боротьби, боксу, фітнесу. Керує Центром колишній футболіст Михайло Юрченко. Центр відвідує до 300 дітей. Усе безкоштовно завдяки благодійнику Ігорю Луцкову. Він також оплачує роботу тренерів.

Один із випускників школи подарував громаді 15 духових інструментів на яких навчаються 37 дітей. З Києва приїздить учитель. Пан Анатолій каже, що діти на 1 вересня повинні так заграти, «щоб у Бородянці почули».

СТАТУС КУРОРТУ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ ЯК СТРАТЕГІЧНА МЕТА

«Я повинен зробити Пісківку курортом місцевого значення. Тим питанням переймаюся із 2009 року і настав той час, коли це питання я повинен довести до логічного кінця», – каже Анатолій Рудніченко.

На період розпаду Союзу у Пісківці діяла 31 база відпочинку і 8 піонертаборів. Тут за сезон відпочивало близько 15 тис громадян. Робочих місць було більше 800. Бази, за словами пана Анатолія , можна відновити і громада зможе ними та ще й 96 га угідь розпоряджатися. Це може принести додатково у казну, за попередніми підрахунками, близько 2 млн грн . Але, найголовніше, за словами голови, – це визнання і гордість за Пісківку, про яку знатиме Україна, як про рекреаційну.

«З листопада минулого року ми подаємо документи на отримання статусу курорту, а нам їх повертають. На превеликий жаль, не має в цьому питанні співпраці між обласною адміністрацією і обласною радою. А от Ворзель отримав статус курорту місцевого значення і тепер може розробляти відповідний проект», – зауважує голова Пісківської громади.

НАМІРИ І ЗДОБУТКИ

У Пісківці були проблеми з водопостачанням, зокрема на житлових масивах. Пробурили дві свердловини і збудували водогони. У дитячому садочку відремонтували покрівлю, купили автомобіль-сміттєвоз, контейнери для відходів. У Расці зробили частковий ремонт клубу, відновили пам’ятник, у Мигалках – ремонт клубу, відновили освітлення, замовили проекти на ремонт всіх доріг.

У планах відкрити у Пісківці медико-діагностичний центр, де буде стаціонар на 20 ліжко-місць, УЗІ, рентген, сучасна лабораторія, ЕКГ, стоматкабінет. Пообіцяли в області й карету швидкої допомоги.

Лікарня у Пісківці була. Потім стаціонар закрили, залишились 4 сімейні лікарі, із них двоє пенсіонерів. Голова веде перемовини з сімєю лікарів з Луганщини. ОТГ готове купити для них житло. «Після отримання ліцензії, кошти, які віддавали Бородянці, залишатимуться тут. Сюди по графіку раз на тиждень будуть приїжджати вузькі спеціалісти з Києва. Ми будемо їм платити. Щоб наші люди не добирались 36 км до Бородянки», – ділиться планами голова.

З утворенням ОТГ постало питання власної поліції. Звернулися до начальника поліції Київської області з проханням відкрити власний, Пісківський відділ – хоча б на 8 чоловік.

Через станцію Тетерів щоденно проїздить 2,5 тис населення. Дільничний є, але один на 5 сіл. Наразі відкрили відділ, де працюють двоє колишніх працівників міліції. Але повноваження їх невеликі. Проводять профілактичну роботу серед неблагонадійних. За останні два місяці у Глеваху на п’ять місяців відправлено 14 осіб, які пиячили, скандалили у сімях. «У нас є все: цигани, «понятія», наркота, бідні люди. Тут не все так просто. Але люди хочуть краще жити і вони на це мають право», – каже Анатолій Миколайович.

РАСКИ

Село Раски завжди відносилося до Пісківської селищної ради.У селі проживали і проживають впродовж кількох століть, в основному, поляки. Історія Раски часів війни трагічна. У 1943 р. німці зігнали на Пасху всіх жителів і наказали копати ями. Після цього розстріляли 613 осіб (у їх числі 120 дітей), здебільшого поляків. У 50-х роках на цьому місці був встановлений гіпсовий пам’ятник. З часом він зруйнувався. 19 квітня у присутності губернатора, радника посла Польщі був відкритий новий памятник, споруджений коштом поляків. Місцеві поляки згуртовані у Спілку. Працює суботня школа, курси польської мови. Уже 4 дітей від Спілки за державні кошти навчаються у Варшаві.

МИГАЛКИ

Перша згадка про Мигалки датується 1415 роком. Мальовниче село, оточене з одного боку лісом, з іншого луками, по яких протікає річка Тетерів. Є поштове відділення, амбулаторія загальної сімейної медицини, Будинок культури. Люди працюють у місцевому лісництві, на склозаводі, побудованому у 2007 р.

Старостою тут Лідія Корякіна, яка за словами Анатолія Рудніченка «Ліну Костенко знає всю на пам’ять, сперечатися може з ким завгодно». Пані Ліда народилася у Мигалках, пишається цим фактом і робить все, щоб так само Мигалками пишалися решта односельчан. Її батьки – відомі народні майстри: батько – різьбяр по дереву, мати – плете вироби з кореня сосни.

Село має свою трагічну повоєнну історію.

Лідія Корякіна розказує: «Як розповідала мені моя бабуся, хлопці – воїни УПА з агітаційними листівками за незалежну Україну прийшли до їхнього будинку. Тут, у кінці села, їх наздогнали загони НКВС, зав’язали бій і розстріляли 12 воїнів УПА. Силами ініціаторів, перш за все заслуженим вчителем Віктором Лупейком, було проведено пошукову роботу і відкрито могилу з воїнами. Встановили Хрест, згодом пам’ятник, який неодноразово піддавався вандалізму. Двічі на рік, на Покрову і на Трійцю, національно-патріотичними силами проводиться масовий захід, на який приходять учні, місцеві люди. Відслужується панахида, вариться куліш. Рішенням Пісківської територіальної громади, це місце визнано історичною памяткою і взято під опіку».

ПЕРСПЕКТИВИ

«У нас є 1600 га ріллі і сіножаті. На сьогодні вона належить незрозуміло кому і незрозуміло як була куплена ділками із віргінських, багамських островів за рішенням фастівських судів. Дочекавшись закону № 4355, ми у цьому плані наведемо лад. Наразі за межами населеного пункту землею розпоряджається Держкомзем Київської області», – говорить Анатолій Рудніченко.

Планують спорудити у Мигалках тепличне господарство, побудувати ТЕЦ, яка зможе його обігрівати. 10 га теплиць дасть 100 робочих місць. Ринок ягід у Європі закритий лише на 37 %, тому справа може видатися перспективною.

А ще у Мигалках розвідані запаси глини на 50 років. При умові, якщо виробляти 10 млн штук цегли на рік.

А ЯК ІДУТЬ СПРАВИ ЗІ СТВОРЕННЯМ ОБ’ЄДНАНОЇ ГРОМАДИ В ІРПЕНІ?

Заступник Ірпінського голови Лідія Михальченко сказала, що на 72-й позачерговій сесії 29 травня 2015 року Ірпінська міська рада вирішила обєднати територіальну громаду міста Ірпеня з територіальною громадою села Михайлівка –Рубежівка, села Забуччя з адміністративним центром в Ірпені; на 73-й позачерговій сесії 04 червня2015 р. – із селищем Коцюбинське; на 28-й сесії від 23 лютого 2017 р.- із селами Бузова, Гурівщина, Любимовка, Буча, Хмільна.

Коментар Володимира Удовиченка, координатора Офісу з упровадження реформи децентралізації:

“Ми проводили конференцію щодо агломерації міст. Вели розмову і про зміну затвердження меж Київщини з урахуванням меж Коцюбинського, яке знаходиться в Ірпені. Межі Коцюбинського з Києвом, Київщиною, на превеликий жаль, не встановлені. А Ірпінь сьогодні без Коцюбинського неможливий.

Ірпінь наразі в процесі створення громади. Але потрібно зауважити, для того, щоб у нас зявилася єдина територіальна громада,потрібно,щоб це обєднання відповідало Перспективному плану формування громад у Київській області. Наразі,у цьому Перспективному плані Ірпеня, як об’єднаної територіальної громади поки що не має».

Довідка

Всього в Україні створено 366 обєднаних територіальних громад. Недавно Верховна Рада прийняла 3 закони, які розблокували ряд процесів, які гальмували створення ОТГ. Зокрема, щодо добровільного обєднання. Якщо 50 % громадян, які проживають на території хочуть обєднання, а сільська рада не дає на це згоди, то закон буде на боці громадян.

На державну адміністрацію було покладено зобов’язання готувати проект перспективного плану формування територій громад Київської області. Цей проект був погоджений з обласною радою і 18 листопада 2015 р. затверджений Кабінетом міністрів.

газета “Ірпінський вісник” № 18 (2815), 5 травня 2017 року

Данута КОСТУРА

Popularity: 3% [?]