Будинок творчості письменників повинен отримати статус історико-культурної заповідної території

Олександр Редич
Про історико-культурну значимість Будинку творчості письменників для Приірпіння і України загалом неодноразово писалось у пресі. Про це наголошували у виступах і публікаціях представники творчої інтелігенції (Л. Череватенко, Д. Кулиняк, Н. Околітенко, Н. Висоцька, Л. Закордонець, Ю.Косін, О. Столяров, та ін.).  Зокрема, у статті «Зачем Украине Парнас» («Московский Комсомолец в Украине» №39 2011 р.) автор Ірина Потапська наголошує, що не дивлячись на те, що про унікальність Приірпіння як території, на якій творили світочі національної культури, відомо далеко за межами України, йому як Українському Парнасу не пощастило із покровителями, на відміну від Парнасу Древньої Еллади, або російського Передєлкіно.
Автор нагадує про неодноразові спроби знищити Будинок творчості: 1989 році місцева влада домовилась будувати на території стадіон із спорткомплексом разом із меблевою фабрикою, пізніше виникла ідея ландшафтного парку та відкритої естради із платним входом, а зараз на проекті генерального плану Ірпеня існує просто окреслена територія, що має досить невизначений статус.
Проте очевидним є той факт, що, враховуючи історичну пов’язаність Будинку творчості із діяльністю видатних письменників України, він заслуговує статусу державного історико-культурного заповідника.
То ж які переваги такого статусу для пересічного члена Національної спілки письменників (НСПУ) чи мешканця Ірпеня зокрема? Наведу тільки деякі, визначені Законом України «Про збереження культурної спадщини» можливості:
– у першу чергу статус історико-культурного заповідника ускладнює зміну цільового використання земельної ділянки, на якій знаходиться Будинок творчості. На сьогодні її продаж може відбутись за згодою тільки двох сторін – місцевої влади і НСПУ;
– на підтримку історико-культурного заповідника виділяються додаткові бюджетні кошти, об’єкт включається у перелік туристичних маршрутів;
– між власником Будинку творчості (НСПУ) і органами охорони культурної спадщини якими є Мінкультури та органи місцевої влади підписується охоронний договір, що покладає відповідні зобов’язання на власника, до того ж можливий громадський контроль за його дотриманням.
Зрозуміло, що такі переваги можуть не співпадати із баченням керівництва НСПУ щодо управління територією та об’єктами Будинку творчості. А для громади Ірпеня отримання на території міста історико-культурного заповідника розширює можливості інвестиційного розвитку. При осмисленні перспективно мислячими інвесторами значимості бренду даної території, при застосуванні сучасного менеджменту і принципів містобудування Будинок творчості може стати місто-утворюючим, культурологічним об’єктом національного та міжнародного значення, навколо якого і для якого можуть розвиватись бізнес середовище, галузі надання послуг, туризму, відпочинку тощо. Власне це буде сприяти створенню сучасної інфраструктури міста із робочими місцями саме для мешканців Приірпіння. До того ж для Ірпеня це питання актуально саме зараз, оскільки концепція, бачення розвитку міста на перспективу 15-20 років ще не сформовано, Генеральний план не затверджений.
Отже черговим кроком у даному питанні стало колективне Звернення громадськості міста щодо підтримки такої ідеї, яке у квітні було направлене до НСПУ, Міністертва культури, Депутату ВР П.В. Мельнику, Ірпінському міському голові В.Д. Скаржинському (ІВ № 42). Ініціатиною групою отримані відповіді, що вказують на підтримку Звернення отримані від усіх адресатів, окрім голови НСПУ В.Ф. Баранова, який переживає, що земельну ділянку від НСПУ – «заберуть до держави» !!. Тут коментарі зайві …
Але відповідь Міністерства культури, у якому зазначалось, що Будинок творчості на сьогодні не занесений навіть до реєстру пам’яток культури України і при відповідному поданні це питання буде вирішено, підказала ініціативній групі план подальших дій. Тож за нашою пропозицією розпорядженням міського голови від 10 липня при міськвиконкомі створена робоча група з підготовки відповідного подання у складі: Мельник М.П. – голова робочої групи, Антонюк Є.П. – заступник голови, фахівці від виконавчих та структурних підрозділів міськвиконкому – Бойчук В.В., Демченко С.А., Копач М.І., Зборовський А.І., Плаксіна О.Г., Циганенко О.Є., від громадськості – Редич О.В., Єрмаков О.А, член НСПУ – Вареник Н.В.
На першому засіданні робочої групи 17 липня сформовано план роботи робочої групи, що передбачає розроблення акту технічного стану Будинку творчості, довідки про його майнову цінність, паспорту та короткої історичної довідки. Визначені терміни та відповідальні:

№ п\п Назва заходу Термін реалізації(орієнтовно) Відповідальні
1. Проведення засідань Робочої групи 17.08, 17.09.2012 Антонюк Є.П.
2. Проведення зустрічі з керівництвом Національної спілки письменників України 15.09.2012 Редич О.В.
2. Розроблення короткої історичної довідки 10.09.2012 Зборовський А.І. Плаксіна О.Г.Циганенко О.Є.
3. Розроблення акту технічного стану 20.09.2012 Копач М.І.
4. Розроблення довідки про майнову цінність об’єкта 20.09.2012 Антонюк Є.П.Демченко С.А.
5. Розроблення облікової  картки об’єкта 30.09.2012 Антонюк Є.П., Робоча група
6. Розроблення паспорту об’єкта 30.09.2012 Антонюк Є.П.,Робоча група

 До підготовки зустрічі з керівництвом НСПУ залучені, також, Ледньова Т.А. – голова комісії ГР у справах культури та освіти, Єгорова Г.В. – фахівець у питанням містобудування. Планується сформувати комплект документів для подання до кінця вересня 2012 р.
Необхідно зазначити, що одним із основних етапів у даній справі є формування пропозиції розвитку Будинку творчості як громадою Ірпеня, так і письменницьким середовищем та керівництвом НСПУ. Оскільки тільки при узгодженій концепції розвитку Будинку творчості усіма зацікавленими сторонами можна надати цьому унікальному місцю нового подиху,  відродити призабутий Приірпінням бренд Українського Парнасу.
Запрошуємо усіх небайдужих мешканців Приірпіня до обговорення даної теми на цій сторінці. Автори цікавих ідей будуть запрошені на круглий стіл “Статут та Генеральний план Ірпеня. Спільні інтереси Приірпіння та Києва”, що запланований на пропозицію громадськості у план роботи міськвиконкому і повинен відбутись  у  кінці вересня.

no images were found


PS. Все вишезазначене стосується і Ворзельского будинку відпочинку композиторів, що належить спілці композиторів України. Для обміну досвідом громадським активістам  надаю посилання для завантаження закондавства та нормативів, що регламентують збереження культурної спадщини , а також  листування із відомствами стосовно даного питання >>>>>

 

 

Popularity: 6% [?]

10 коментарів до "Будинок творчості письменників повинен отримати статус історико-культурної заповідної території"

Залишити відповідь до online essay Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code