Данута КОСТУРА
Девіз «жити по-новому» підтримала більшість українського народу. Підтримала девіз і ворзельська громада. Те, що сталося 21 серпня на 45 сесії Ворзельської селищної ради, до поняття «жити по-новому» ніяк не віднесеш. Цинічно, нахабно 18 депутатів об’єднали Ворзель з Бучею.
У червні ворзеляни один раз вже відмовили Бучі, проголосувавши за самодостатній Ворзель. Багато з них через побоювання, що бучанська, а з нею і вища влада, закриють очі на нечуваний дерибан теперішньою селищною радою ворзельських рекреаційних земель. І на це мали підстави – бучанський і ворзельський голови привселюдно демонстрували свої приязні стосунки.
Побіжний аналіз надходжень у селищну казну показував, що у Ворзеля є ще багато можливостей. Але ніхто досі не зробив розрахунків. Селищна влада, яка зобов’язана була проаналізувати реальну ситуацію у Ворзелі, цього і не думала робити.
Не допоміг Ірпінь, якому адміністративно підпорядковується належить Ворзель впродовж майже усієї своєї історії. Міський голова Володимир Карплюк самоусунувся від агітації за об’єднання у нових умовах. Чому? Нині вже можна дещо зрозуміти, у зв’язку з провокаціями щодо мера Ірпеня, в результаті яких він змушений був звернутися до Президента, а також до жителів Ірпеня та Приірпіння.
Зате надзвичайно активним був голова Бучі Анатолій Федорук. Він приходив на зустрічі з розрахунками щодо перспектив Бучі і майбутніх селищ. Але це був невеликий набір цифр, в яких прості мешканці не особливо розбиралися. Який зиск матиме Ворзель від цього об’єднання не було. Ця таємниця не розгадана і досі. Намагались її вияснити громадські активісти, але їх посадовці старанно посилали по колу.
Багато ворзелян голосували за Бучу, тому що до неї їхати на хвилин десять менше, ніж до Ірпеня, транспорт ходить часто і чітко, ринок по ходу електрички. А ще у Бучі є гарний парк. Ну, а про виклики, які можуть чекати Ворзель у разі об’єднання, не хотілось думати.
Сесія
І ось чергова сесія Ворзельської ради. На порядку денному не стоять дражливі питання. Аж раптом на початку сесії Алевтина Ковальчук, яка кілька місяців тому перестала бути секретарем ради, вносить з голосу питання про обєднання Ворзеля з Бучею. Здавалося спочатку, що це якийсь невдалий жарт. Але присутність на сесії голови Бучі Анатолія Федорука та секретаря Василя Олексюка підтверджували серйозність заяви. Це питання породило інше, альтернативне – необхідність референдуму. Дебатували довго і гаряче. Врешті через дві години порядок денний був прийнятий. Голова Бучі поїхав, а секретар залишився.
Активісти підготували Звернення до Київської облради, у якому йшлося про надання селищу статусу курорту місцевого значення. Його підписали 6 громадських ворзельських організацій. Взялася зачитувати його зі своїми доповненнями депутат обласної ради Наталія Семко. Але було інше бачення, декому хотілось бачити Ворзель курортом державного значення. Не допомагали ніякі здорові аргументи. Чи то план був такий – затягнути час, чи від твердого нерозуміння, але час йшов, всі потиху втомлювалися.
Активісти підняли тему нестачі води, виясняли, чому не проводяться роботи з добудови водопроводів. Адже це нагальне питання, а не ремонт доріг, на якому дуже легко нагріти руки.
Ще одне питання забрало багато сил і часу – надання землі учасникам АТО. Сесія зарезервувала більше 4 га земель у зеленій зоні ( виявилося, що ще є такі ділянки) для надання під індивідуальну забудову. Але і тут одна депутатка старалася маніпулювати цим питанням, вкотре вводячи в оману атовців, що всі проблеми з наданням їм землі через неприйняття генплану.
Ну, а читання звіту про виконання бюджету за пів року, спричинилось до різкого зменшення людей у залі. На 7-й годині практично безперервного засідання ( були дві невеличкі перерви) вже можна було згідно зі сценарієм вносити питання об’єднання. Тим більше, що з’явився Федорук. Що і зробили з подачі тієї ж Алевтини Ковальчук.
Анатолій Федорук зо пів години говорив про блага об’єднання, ПДФО, застерігав про проблеми, які чекають на самостійний Ворзель. Він говорив, що на апарат селищної ради йде 5 млн грн., бюджет дитячого садочка 2,5 млн грн. Це при тому, що бюджет селища 10 млн грн..А у Бучі порахували, що об’єднавши селища ( Блиставицю, Лубянку, Синяк, Червоне, Тарасівщину, Раківку Вороньківку ), Буча понизить свою планку доходів на одного мешканця лише на 5 грн. Нині вона становить у Бучі 991 грн., при максимальній 1100 грн, мінімальній 861 грн. До Ірпеня на сьогодні приєдналися Рубежівка і Коцюбинське. А після сесії обласної ради Ворзель залишається без Ірпінської ради. Станом на сьогоднішній день, застерігав «самостійників» Анатолій Петрович, Ворзелю прийдеться приєднувати Мироцьке, бо Немішаєве вже обєдналося з Козинцями. Але населення Мироцького вже давно проголосувало за обєднання з Бучею. «Чисто по-людськи не раджу об’єднуватися з Мироцьким», – порадив Федорук.
( Тут виникає питання щодо інформації з обласної ради, згідно з якою передбачено створення 61 громади, а 22 місцеві ради вирішили взагалі ні з ким не об’єднуватися. Якщо так, то ж можна і без Мироцького? ).
Ще з боку бутанського мера були застереження щодо частих виборів, які чекатимуть Ворзель в разі не приєднання до Бучі.
Потім були питання. Наведемо кілька
Перше питання, яке задала Олена Куц, примусило Анатолія Федорука понервувати: «Ніколи Ворзель не був під Бучею. Ми були разом. Ірпінь і Буча розвивалися на ініціативі і привабливості Ворзеля. Ви запитали нас коли зробили місто? Ви залишили нас без медицини, ви розірвали регіон, ми не знаємо куди йти до лікаря. Ми вже нікому не віримо. Дайте нам подумати» .
Анатолій Федорук щодо пропозиції об’єднання Бучі і Ірпеня заперечив таку можливість.
Тетяна Михайлюк: «Рішення повинна приймати громада. Давайте вийдемо на референдум. Ми сьогодні приймаємо з голосу. Я категорично проти, щоб приймати з голосу внесення в повістку дня такого важливого питання і категорично проти того, що сьогодні 30 депутатів вирішують нашу долю».
Ігор Грибенко: « Громада делегувала своїм депутатам частину своїх повноважень. Депутат, який за всю свою каденцію не звітував перед своїми виборцями не має права асоціювати себе з усіма виборцями. Скажу відверто про себе: я не знаю, до кого приєднуватися і чи приєднуватися взагалі. Мене можуть переконати тільки аналіз, тільки факти. Нам не дали дані, нема такого аналізу. Чому на нас тиснуть? Не ми повинні, а нам повинні представити аналіз. А громада повинна визначитись через референдум».
« Кажете референдум? А якщо прийде 15 відсотків виборців? І потім інші будуть говорити, що це не та якість, яка визначила долю Ворзеля», – сказав Федорук.
Долю Ворзеля визначили 18 депутатів, які поставили особисто свої підписи щодо обєднання з Бучею : Ковальчук А. В., Ковальчук В. В., Калініченко, Парфенюк, Хрокало, Бабенко, Рябко, Шевченко, Смолянчук, Пригунков, Вербельчук, Писько, Старушенко, Малишевська, Волинько, Шалюта, Вигівська, Лисенко.
До багатьох з них у виборців є багато питань, дуже багато. Але виборці не можуть їх задати, бо їх депутати не звітували впродовж усієї каденції.
Надзвичайно цинічне прийняття доленосного для Ворзеля і його мешканців рішення шокувало навіть тих, хто вже давно знає ціну теперішній ворзельській владі. Як би там не йшлося, але ми все ж вважаємо, що зміни відбуваються. І тут, раптом, відрижка з минулого, де одним з головних дійових осіб у прийнятті рішення є колишній «смотрящий» Партії регіонів по Ворзелю.
І це така Ваша якість вибору долі Ворзеля, Анатолію Петровичу ? І вже тільки через це, багато хто відкине саму можливість об’єднання з Бучею. Ви ще досі не зрозуміли, що народ змінюється. А з ним і держава.
Данута КОСТУРА
no images were found
Popularity: 6% [?]