Ігор ГАВРИЛЕНКО

Насправді, цей проект з’явився не просто так, до цього були певні  передумови. Ми довгов Ворзелі мовчали, хочацю тезу дехто буде заперечувати. Але ж, якщо чесно, то нікого,навіть тих, хто переконаний, що говорив –  так і не було почуто.

Так, багатьом набридло воювати з вітряками (це за Сервантесом), коли за спиною байдужість і зради. А поодинокі вигуки невпокорених так і залишалися звуковими вібраціями, без помітних конструктивних рухів…

А тим часом життя рухалося вперед, хоча воно для більшості так і не ставало кращим. Дійшло до того, що вже останній бастіон «Ворзеля-курорту» санаторій «Україну» його працівникам доводилося рятувати в ручному режимі, перекриваючи трасу Київ-Ковель.

А ще у своєму мовчанні старше покоління Ворзеля, яке на власні очі бачило розквіт КУРОРТУ, виходило з того, що сподівалося на зародження нової генерації суспільно активних людей, які мали б  більше шансів заявити про себе, коли їх менше затінятимуть ветерани…

Напевне, мовчали б інадалі, якби не стрімкі зміни в державі, якби не Революція гідності, якби не події на сході держави, а ще, що особливо образливо -«перефарбовані» представники старої влади знову пнуться до посад на чолі демократичних рухів. Як результат – знайшлося кілька симпатичних людей молодшого покоління, які виявилися більш вмотивованими до активних дій, але потребували технологічноїпідтримки. Ні, не в боротьбі, а в справі широкомасштабного просвітницького поступу. Під гаслом «Жити по – новому».І старші відгукнулися. Отже, факт підписання наведеного Меморандуму означає лише одне: РЕЖИМ МОВЧАННЯ У ВОРЗЕЛІ тимчасово СКАСОВУЄТЬСЯ.

Ігор ГАВРИЛЕНКО

Popularity: 1% [?]