Данута Костура

За час незалежності виросло покоління, для якого прапор, тризуб, гімн сприймаються як щось буденне. Та для багатьох людей, які відстоювали самостійністьна численних мітингах кінця 80-х – початку 90-х, це був час небувалого душевного підйому.
У кожного, хто проходив тоді синьо-жовті майдани залишився свій спогад , як от у педагогів Вадима Кисленка і Володимира Гусевика.
…Наближалося 1 вересня 1991 року. Вадим Кисленко на педагогічній нараді запропонував підняти синьо-жовтий прапор на шкільній лінійці. Педколектив на чолі з директором Володимиром Гусевиком проголосував “за”,двоє утрималися. Розробили сценарій. Але довелося відмовитися від задуманого, обійтись без урочистостей. Прапор, який бачив головний майдан і був там придбаний, вперше в Ірпінському районі підняв за пів години до початку лінійки Вадим Кисленко ( на знімку) разом із учнем. Це був вчинок ( у Ворзелі назви вулиць і досі носять імена вождів і різних інтернаціоналів)!

Згодом цей прапор « позичить» собі на деякий час виконком, під ним присягатимуть на вірність Україні. А 9 травня вслід за ветеранами, які йшли під червоним полотнищем, крокували школярі під синьо-жовтим.

Нині він, обвіяний вітрами, просочений дощами, чекає , коли йому знайдуть почесне місце у майбутньому міському музеї. В експозиції, присвяченій новітній історії Ворзеля.

Данута Костура

Ворзель

Київської області

“Голос України” №160 23 серпня 2008 р

Popularity: 2% [?]