Данута КОСТУРА

У ворзельській бібліотеці третій рік поспіль  збираються до 8 волонтерок і плетуть сітки. З них потім шиють кікімори. В місяць виходить штук 12. Одна заготовка – це 15 000 вузликів.

Розмовляємо з Валентиною Хрокало, організаторкою «виробництва» кікімор, депутаткою Бучанської міської ради від Ворзеля. Валентина саме заїхала забрати сітки, щоб зшити їх як плащі,  халати, нашоломники.  Допомагає їй у пошитті Альона Атаманчук.

Проте спочатку потрібно купити рулон спандбону – це матеріал для сіток. Його розрізає у себе вдома на квадрати 35 на 35 см Марина Христюк.

Після цього три ворзельські родини, а це Суховерські, Залуцькі, Ситнікови – розрізають їх на смужки.  І вже тоді  вони попадають у бібліотеку. Починається дійство плетіння. Одна сітка – два дні роботи.

Але не тільки кікімори вирушають на фронт з ворзельської бібліотеки. Тут шиє невеличкі подушечки для поранених воїнів волонтерка Тамара Сохацька.

Щоб було зручно голові чи нозі.

 Зараз особливий попит на килимки, які в’яже Людмила Король.

За час  повномасштабної війни вона передала на передову 585 штук килимків і 504 пари шкарпеток. Пані Людмила каже, що, оскільки не може взяти у руки автомат, то хай хоч спиці його замінять. Їй дуже важливо відчувати причетність до допомоги нашій армії.

А ще вона дуже тепло відгукується про атмосферу, яка панує у бібліотеці, про жінок, які тут збираються. Перебування з ними – це своєрідна психотерапія. Звичайно, що вагома доля такої атмосфери існує завдяки доброзичливому ставленню до волонтерок працівниць бібліотеки.

 

Данута КОСТУРА

Popularity: unranked [?]